Реферат
на тему:
Необхідність та сутність
і склад позабюджетних фондів України
Позабюджетний Національний фонд соціального захисту матерів і дітей
“Україна—дітям” (далі — Фонд) створений у листопаді 1996 p. з метою
поліпшення соціального захисту інтересів дітей, матерів та сім’ї,
забезпечення гармонійного розвитку підростаючого покоління, підвищення
ефективності заходів, передбачених національними програмами з питань
материнства і дитинства та залучення для цього недержавних джерел
фінансування, тобто позабюджетних коштів.
Позабюджетний фонд створений Президентом України Л. Д. Кучмою на
виконання Національної Програми “Діти України”, яка є довгостроковим
Державним документом, спрямованим на поліпшення всіх сторін життя дітей
в нашій незалежній державі. У межах Національної програми “Діти України”
введена в дію українська дитяча спеціалізована лікарня — унікальний
заклад по наданню найвищого рівня спеціалізованої медичної допомоги, яка
ще не надається в інших лікарнях нашої держави.
Мета створення фонду — поліпшення соціального
захисту інтересів дітей, матерів та сім’ї, забезпечення
гармонійного розвитку підростаючого покоління, підвищення ефективності
заходів, передбачених національною програмою з питань материнства і
дитинства.
Фонд створено для реалізації в Україні положень
Конвенції ООН про права дитини, в якій визначено
право на використання найбільш досконалих систем
охорони здоров’я, щоб жодна дитина в державі не була
позбавлена в разі потреби доступу до повноцінної медичної допомоги.
Фондом надається пріоритет дітям, що опинилися в
особливо тяжких умовах (діти-сироти, діти-інваліди, постраждалі від
аварії на ЧАЕС), тобто єдиний критерій
його діяльності — пріоритет дітям.
Створення позабюджетного Фонду викликане значним дефіцитом коштів у
бюджетах всіх рівнів, а тому
Фондом залучаються для розв’язання найнагальніших
проблем охорони материнства і дитинства позабюджетні
джерела фінансування, тобто підприємств, об’єднань і
організацій усіх форм власності та фізичних осіб.
Перехід до ринкових відносин викликав різку
зміну доходів бюджету і позабюджетних доходів.
Свідченням цього є утворення різних централізованих
позабюджетних фондів: пенсійного, зайнятості, соціального страхування,
Чорнобильського тощо, які є споживачами коштів бюджету, їхня діяльність
врегульована законодавством та іншими нормативними документами, але
їхньою доходною базою є господарська діяльність підприємств та
організацій усіх форм власності.
При дефіциті бюджету не обійтися без залучення
коштів підприємств для потреб міст і селищ. У зв’язку з
цим органи місцевого самоврядування формують позабюджетні і цільові
фонди, які, поряд з іншими, залучають кошти фондів соціального розвитку
підприємств, об’єднань, організацій та установ пропорційно кількості
робітників і службовців, що постійно проживають умістах, селищах, селах,
для розвитку їх житлово-
комунального господарства. На практиці формування
коштів породжує суперечності між підприємствами і ви-
конкомами з приводу обсягів відрахувань, оскільки ме-
ханізм розрахунків залишається невизначеним.
В умовах дефіциту бюджету органи влади і управлін-
ня залучають кошти підприємств для будівництва житла,
об’єктів соцкультпобуту тощо. На наш погляд, вирішен-
ня цієї проблеми залежить від: визначення суми коштів,
необхідних на ці цілі, — С; наявності бюджетних
коштів — Б; коштів, яких не вистачає, — Н; питомої
ваги робітників і службовців даного підприємства у за-
гальній кількості жителів міста, селища — У. Тоді визна-
чити суму коштів, необхідну для внесення до позабюд-
жетного фонду підприємством чи організацією, можна
за такою формулою:
При розробці програми, наприклад благоустрою
міста, без залучення бюджетних коштів формула матиме
вигляд:
В умовах кризових явищ підхід до формування позабюджетних коштів в
рахунок дольової участі підприємства у благоустрої чи будівництві
приміщень соціально-культурних установ або житла є
найперспективнішим. При стабілізації економіки формування позабюджетних
коштів можна провадити і від чисельності робітників, що примусить
підприємства вишукувати резерви підвищення рентабельності.
Практика роботи рад показує, що формування позабюджетних коштів
провадиться за рахунок:
залучення коштів населення (будівництво водо-
провідних та газових мереж), добровільних внесків і по-
жертвувань;
доходів від місцевих позик, грошово-речових лоте-
рей та аукціонів;
плати за реєстрацію і перереєстрацію підприємств
усіх форм власності тощо;
штрафів за забруднення навколишнього середовища,
встановлюваних радами залежно від завданих збитків,
підприємствами усіх форм власності.
Цей захід спрямований, до того ж, на виховання у
трудових колективів відповідальності за збереження
природи, бо сплата штрафу сприяє розумінню того, що
забруднювати природу економічно невигідно. Нагро-
мадження коштів на позабюджетних фондах не тільки
розширює права рад усіх рівнів, а й дає необхідні засоби
для фінансування соціально-економічного розвитку районів, міст,
областей.
Позабюджетні фонди формуються з використанням
таких методів: нормативного, коефіцієнтів, добровільних
інвестицій. Нормативний метод на практиці — це твердо
встановлені нормативи відрахувань у фонди — 88 % від
сум соціального страхування до Пенсійного фонду і
12 % — до фонду соцстраху, або ж, приміром, 3 % від
фонду заробітної плати до фонду зайнятості. Нормативи
змінюються з плином часу, але вони завжди виступають
як твердо встановлені відрахування до того чи іншого
позабюджетного фонду. Норматив може встановлюватись не тільки у
відсотках, що зовсім не обов’язково, а й
у твердих грошових сумах.
Метод коефіцієнтів, як ми вже згадували, сприйнятливіший при дольовій
участі підприємств усіх форм
власності у благоустрої міст і селищ, будівництві житла
та об’єктів соцкультпобуту.
Метод добровільних інвестицій об’єднує добровільні
пожертвування фізичних і юридичних осіб, коштів до
позабюджетних фондів на проведення соціально-
культурних заходів або інші адресні цілі — будівництво
школи, лікарні, дитячого садка, допомога на лікування
конкретної дитини або на інші цільові заходи, — рішен-
ням органів влади чи управління. Такі централізовані
державні фонди, як соціального страхування, пенсійний,
Чорнобильський, в умовах економічної кризи мають
цільову спрямованість на послаблення негативних явищ,
пов’язаних із скороченням виробництва, зростанням
цін, насамперед у соціально-культурній сфері, і захистом
малозабезпечених громадян. Тому вони розрахункове
повинні входити до складу Державного бюджету.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
