UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГрунти рівнин України і їх основні особливості (реферат)
Автор
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2733
Скачало614
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Грунти рівнин України

 

і їх основні особливості

 

Грунти рівнин України розміщенні в основному в таких природних зонах,

як Степ, Лісостеп і частково Полісся. Тому дослідимо особливості грунтів

цих природних зон (за вийнятком грунтів гірських областей – область

Криму тощо).

 

Найбільш характерною особливістю кліматичних умов Степу є перевага

кількості вологи, яка випаровується, над кількістю опадів.

Гідротермічний коефіцієнт <1,0, а в південно-східній частині зони може

зменшуватися до 0,3-0,4. Кількість опадів становить 350-450 мм. Рельєф

території зони майже рівнинний, більш розчленований у південно-західній

і південно-східній частині, а в зоні Сухого Степу - плоско-рівнинний.

Основними грунтоутворюючими породами є леси та лесовидні суглинки

важко-суглинкового і глинистого механічного складу.

 

Неоднорідність умов зволоження зумовила різноманітність рослинного

покриву і тому з півночі на південь найпродуктивніші

різнотравно-типчаково-ковильні степи змінюються типчаково-ковильними, а

ці в свою чергу - найбіднішими полинно-типчаковими асоціаціями.

 

Відповідно до трав'яних асоціацій формуються різні грунти: під

різнотравно-типчаково-ковильними степами - чорноземи звичайні; під

типчаково-ковильними - чорноземи південні; під полинно-типчаковими

-каштанові.

 

Чорноземи звичайні відрізняються від типових меншою товщиною гумусового

і перехідного горизонтів, хоч вміст гумусу в них може бути у верхньому

горизонті навіть вищим. Значна кількість його, повна насиченість

основами, близька до нейтральної реакцій грунтового розчину, а також

важкий механічний склад сприяють утворенню в цих грунтах

агрономічно-цінної водостійкої структури. Потенціальні можливості

родючості цих грунтів при достатній кількості вологи майже не обмежені.

 

Чорноземи південні мають ще меншу потужність (50-60 см) гумусового

горизонту, ніж звичайні. Характерною ознакою цих грунтів є наявність у

перехідному до породи горизонті скупчень карбонатів у вигляді

«білозірки». Часто в самій породі на глибині 2-4 м можна знайти друзи

гіпсу.

 

У зв'язку з тим, що в південному Степу грунтоутворюючі лесовидні породи

часто бувають засоленими і містять багато натрію, то чорноземи південні

також бувають засоленими і солонцьованими. У чорноземах солончакуватих

(містять малорозчинні солі) профіль майже не змінюється порівняно з

незасоленими відмінами. Найбільш зазнає змін структура грунту, стаючи

неводостійкою і здатною до руйнування.

 

При осолонцюванні (насиченні вбирного комплексу обмінним натрієм)

чорноземів відбуваються морфологічні зміни профілю грунту. Вони

проявляються в освітленні і розпиленні структури верхнього горизонту, в

переміщенні колоїдів униз за профілем і значному ущільненні нижніх шарів

грунту. При змочуванні такі грунти набрякають, запливають, стають

липкими, а при підсиханні вони зцементовуються, розтріскуються і

розпадаються під час обробітку на злиті і тверді брили.

 

Каштанові грунти сформувалися у зоні Сухого Степу в посушливих умовах

при середньорічній кількості опадів 300-350 мм під зрідженим

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ