UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХімічний склад грунту, його значення. Грунти Українського Полісся (реферат)
Автор
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4860
Скачало626
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Землезнавство

 

Хімічний склад грунту і його практичне значення.

 

Генетико-морфологічна будова і властивості дерново-підзолитистих грунтів

Українського Полісся.

 

1. Хімічний склад грунту і його практичне значення.

 

Грунти утворюються під впливом клімату, живих організмів, складу і

будови материнських гірських порід, рельєфу місцевості і віку території.

Від клімату залежить кількість опадів, що впливає на розвиток

рослинності, життєдіяльність мікроорганізмів, розчиння різних сполук у

грунті та їх переміщення. Температура впливає на перебіг хімічних і

біохімічних реакцій.

 

У результаті взаємодії багатьох складних процесів формується хімічний

склад грунту.

 

Грунт складається з різноманітних мінеральних, органічних та

органо-мінеральних сполук.

 

Найважливішою складовою частиною грунту є гумус – перегній. Він

утворюється з органічних рослинно-тваринних рештов, які щорічно

потрапляють у грунт і під впливом життєдіяльності мікроорганізмів

розкладаються й синтезуються.

 

Хімічний склад грунту суттєво впливає на його родючість, на його фізичні

та біологічні властивості.

 

Рослинний опад в лісах і відмерла трав’яна рослинність після розкладу

мікроорганізмами дають багато органічної речовини, збільшуючи потужність

грунту. Частково гумус мінералізується і знову під впримом

мікроорганізмів переходить в доступні рослинам мінеральні сполуки.

 

Грунт містить мікроелементи (азот, фосфор, калій, кальцій, магній,

сірку, залізо та ін.) і мікроелементи (бор, марганець, молібден, мідь,

цинк та ін.), які рослини споживають у невеликих кількостях. Їх

співвідношення і визначає хімічний склад грунту. Він залежить від вмісту

елементів в материнській породі, кліматичних факторів, рослинності. Чим

більше зволожений грунт, тим переважно бідніше мінеральними сполуками її

верхні горизонти.

 

Хімічний склад грунту постійно видозмінюється під впливом

життєдіяльності організмів, клімату, діяльності людини. При внесенні

добривами грунт збагачується живильними речовинами.

 

В залежності від наявності тих чи інших хімічних елементів виділяють

кислотність грунту. Основне природне джерело кислотності грунту –

органічні кислоти. Вони утворюються при розкладі рослинних залишків

мікроорганізмів без доступу повітря і просочуються в товщу грунту з

атмосферною вологою. Підкислення грунту відбувається також, коли осади

вимивають кальцій і магній з кореневоживого шару. Кислоти можуть

накопичуватися в грунті і від систематичного застосування так званих

фізіологічних кислотних добрив (сульфат амонія, хлористий амоній тощо).

 

Кислотність грунту визивають іони водню, які утворюються при дисоціації

кислот і гідролітичних кислих солей, а також поглинуті самими дрібними

частинками грунту – коллоідами, які можуть переходити в ґрунтовий

розчин.

 

Підвищення кислотність негативно впливає на ріст і розвиток більшості

культурних рослин, заважає сприятливому ходу мікробіологічних процесів в

грунті. Особливо чутливі до підвищенної кислотності люцерна, пшениця,

кукурудза та ін.

 

Також виділяють серед хімічних явищ пов’язаних з грунтом засолення

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ