UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНазва України у стародавніх географів (реферат)
Автор
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2269
Скачало236
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

НАЗВА УКРАЇНИ У СТАРОДАВНІХ ГЕОГРАФІВ

 

Назва території Україною не менш стародавня, як назва Руссю. Слово

Україна місцевого простонародного походження і в своїй появі звязане з

територією. Слово Русь невідомого походження і спочатку прикладалося до

людей певного зайняття, а по тих людях перейшло на опановану ними

територію, після чого перейшло і на иншу людність тої території. Слово

Україна, бувши простонародним, потім зробилося і книжним, а слово Русь,

ставши книжним, потім робилося і народним, хоч зробитися ним і не

встигло.

 

Славяне розселились по ріжних місцях ще до Різдва Христового, а коли

саме — не відомо. Ще до київського літопису вісти про славян ми

стрічаємо у Геродота, Орігена, Птоломея і ин. Славяне розселялися родами

по ріжних місцях, там змішувалися з тубольцями, потім приймали в себе

кров тих племен, що приходили до них пізніше, і таким чином утворилися

ріжні славянські, між собою окремі народности: московська, українська,

польська, чешська, сербська, болгарська і ин.

 

Кожна з тих народностей має історію свого імени і історію назви своєї

землі.

 

Московська народність утворилася з мішанини Славян з переважаючою

кількістю фінських і урало-монгольських племен. Саме слово "Москва"

фінське. В українській народності сих домішок немає.

 

Археольогична наука установила, що Київ існував уже не менш, як за 100

років до Р. X. Значить, і український нарід тоді вже був. Коли саме він

оселився на землі, яку займає й нині, не відомо. Але-ж археольогичні

роскопки могил на Полтавщині, Київщині, Чер-нигівщині, Поділлі і в ин.

місцях України, з похоронами в тих могилах ще до хрещення Русі, показали

знайденими в них зернами хлібів, знаряддям і ин. предметами, що

український нарід ще до прийняття христіанства був уже народом

хліборобським, а значить осілим на нинішній своїй території. Се

потверджується й иншими науковими даними. Як тоді звав себе і свою землю

український нарід — не відомо. Але-ж у всякому разі не Русью, бо се імя,

як видно хоч би з київського літопису, з'явилося в Київі тілько в другій

половині IX віку після Р. X. і було назвою спочатку тілько для князя та

його вояків чужинців.

 

На території, яку залюднює український нарід, на памяти історії

пробували Скифи, Сармати (Алане або Роксолане, Осетини, Перси), Чорні

Клубуки, Печеніги, Половці, Кримські Татари, Греки, Готи і ин. народи.

Без сумніву, в українській крови є домішка усих оттих народів. Не дурно

територія України у книжників зветься також Сарматією і Роксоланією, а

народ український зветься також народом сарматським, роксоланським.

Осередок української народности залюднював Придніпровя і взагалі всю

систему річок, які впадають в р. Дніпр, що звався у Греків Бористеном.

Геродот тих Славян звав Скифами — оратаями, бо вони орали поле, щоб

сіяти хліб. Таке призвіще по своїй природі спільне з літописною назвою

Українців Полянами, бо кожен сіяв хліб, жив з поля і вів хліборобське

життя. Але-ж сі поля йому доводилося здобувати і обороняти од ріжних

сусідів і кочівників мечем, а тому він мав їх в своїм володінні стілько,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ