UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБагатощетинкові. Особливості будови і фізіологія основних органів. Малощетинкові, Особливості будови і фізіології органів тіла. Тип члене сто
Автор
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5811
Скачало328
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

З зоології

 

Багатощетинкові. Особливості будови і фізіологія основних органів.

 

Малощетинкові, Особливості будови і фізіології органів тіла.

 

Тип члене стоноги. Загальна характеристика.

 

Клас Багатощетинкові черви налічує близько 6000 видів, що живуть у

морях, і лише поодинокі його представники пристосувалися до прісних

водойм чи вологих місць суходолу.

 

Багатощетинкові черви зустрічаються на всіх глибинах Світового океану.

Одні з них здатні до активного пересування: вони мають параподії з

пучками щетинок, за допомогою яких можуть повзати або плавати (напр..,

нереїд або тихоокеанський палоло). Інші види (напр., піскожил) живуть у

нірках у піску або будують вапнякові черепашки, які прикріплюють до

водоростей, скель, інших тварин тощо.

 

Багатощетинкові черви складають базу живлення для багатьох представників

фауни морів. Деяких з них, наприклад тихоокеанського палоло довжина тіла

якого може сягати одного метра, споживає в їжу людина. У цього черв’яка

розмноження збігається з певною фазою місяця. У період розмноження

палоло у незліченній кількості підіймаються зі дна і скупчуються у

поверхневих шарах води. Саме тоді їх виловлюють жителі островів Тихого

океану для споживання в їжу. Інший представник багатощетинкових червів –

піскожил – використовується як живець у рибальстві.

 

Клас Малощетинкові черви. Представники цього класу, який налічує понад

5000 видів, поширені у грунті та прісних водоймах. Деякі з них

трапляються у морях на різних глибинах (до 5000 м). Від багатощетинкових

червів малощетинкові черви відрізняються відсутністю параподій.

Пересуваючись вони звичайно, скорочуючи почергово шари кільцевих та

поздовжніх м’язів. Представники цього класу – гермафродити, для яких

характерний прямий розвиток.

 

Серед малощетинкових є карлики, довжина тіла яких дорівнює декільком

міліметрам, але трапляються і справжні гіганти. Так,, довжина

австралійського земляного черв’яка, який зовні нагадує велику змію, може

сягати 2,5-3 м.

 

Типовими представниками грунтової фауни є дощові черв’яки. Свою назву

вони отримали через те, що після дощів, коли вода заливає їхні ходи,

дощові черв’яки в значній кількості виповзають на поверхню грунту. Їхні

розміри можуть коливатися від 2 до 50 см завдовжки.

 

Дощові черв’яки відіграють значну роль у процесах ґрунтоутворення, що

вперше було відзначено Ч.Дарвіном. Вони можуть прокладати у грунті довгі

ходи (відомі випадки, коли дощових червів виявляли у грунті на глибині

до 8м). Такі ходи полегшують проникнення повітря та води з розчиненими в

ній поживними речовинами до кореневої системи рослин. Слід зазначити, що

загальна довжина ходів дощових червів під 1 м2 грунту може іноді сягати

восьми кілометрів. Завдяки тому, що прокладання черв’яками ходів у

грунті сприяє його розпушуванню, полегшується ріс коренів рослин у

щільних грунтах (напр., у глинистих), Дощові черви також переміщують

грунт, виносячи його з нижніх шарів нагору і навпаки. Їхня чисельність

може сягати кількох мільйонів особин на гектар. Дощові черв’яки

живляться відмерлими рештками рослин, затягуючи їх у свої ходи і тим

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ