UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБарбарис звичайний, беладонна звичайна (реферат)
Автор
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2063
Скачало227
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Барбарис звичайний — Berberis vulgaris L.

 

Народні назви: кислянка, барбарис сибірський, кислий терен.

 

Родина барбарисові — Berberidaceac.

 

Розгалужений кущ заввишки 2,5 м, з трироздільними колючками. Листки

розташовані по черзі, довгасті, обернено-яйцевидні, тупі, з

гостропилчастими краями, зверху темно-зелені, знизу світліші, з

короткими черешками. Квітки світло-жовті, дрібні, запашні, зібрані у

пониклі китиці. Ягоди довгасті, червоні, їстівні, соковиті, кислі, з 2—3

видовженими насінинами (мал. 15).

 

Цвіте у травні-червні. Ягоди достигають у вересні-жовтні. Росте на

піщаних пагорбах, у лісі; широко культивується в садах.

 

Районі! поширення — Європейська частина СРСР, особливо Крим,

Кавказ.

 

З лікувальною метою використовують листя барбарису, а також ягоди і

коріння.

 

Заготовляють листя барбарису звичайного після цвітіння (з середини

травня до середини червня), а ягоди — у вересні-жовтні. Збирають у

рукавицях, частково зрізуючи гілки (садовими ножицями) з достиглим,

цілком розвиненим листям, яке потім обривають з гілок.

 

Сушать листя на вільному повітрі або у приміщенні, що добре

провітрюється, розстилаючії тонким шаром та періодично перевертаючи. На

смак . листя барбарису кислувате, має слабкий своєрідний запах.

Зберігають його у сухому приміщенні в коробках.

 

У листках, корі, гілках і корінні різних видів барбарису є алкалоїд

берберин, аскорбінова кислота, вітамін К, ятрорицин та ін. У квітках,

крім того, виявлено інший алкалоїд — оксіакаитин — та ефірну олію, а в

плодах — цукор, яблучну і лимонну кислоти, аскорбінову кислоту і вітамін

К.

 

Барбарис як лікувальний засіб використовували ще в давнину

в Індії та Єгипті. Пізніше, у період середньовіччя, застосовували

його настій для лікування різних захворювань, особливо

шлунково-кишкових. У XVIII ст. барбарисом зцілювали цингу і

жовтяницю. Дослідженнями, виконаними останнім часом у ВИДІ

лікарських рослин; доведено, що настій з коренів барбарису виявляє

кровоспинну і судинозвужувальну дію.

 

У медичній практиці барбарис використовують як матковий кровоспинний

засіб у післяпологовий період. Крім того, його препарати призначають при

захворюваннях жовчних шляхів і печінки як жовчогінні.

 

Плоди барбарису багаті на аскорбінову кислоту і вітамін К, його сік за

вмістом може замінити лимонний сік.

 

Застосовують: 1) при захворюваннях печінки, каменях жовчних шляхів,

порушенні діяльності кишок — відвар 1 чайної ложки подрібнених коренів

або кори в 1 склянці окропу п'ють по 1 столовій ложці 3—4 рази на день;

2) при кровотечах з матки за призначенням лікаря п'ють настойку листків

барбарису, що є в аптеках, по 20—ЗО крапель 3 рази на день.

 

В аптеках продається також готовий препарат холелітин, ефективний при

жовчнокам'яній хворобі.

 

Валеріана лікарська — Valenana officinalis L.

 

Народні назви: маун аптечний, одолян, козлик, котяча трава, бісове

ребро.

 

Родина валеріанові — Valerianaccae.

 

Багаторічна трав'яниста рослина з коротким товстим кореневищем, густо

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ