UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВолошка синя, деревій звичайний, калина звичайна (реферат)
Автор
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2897
Скачало287
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Волошка синя - Centaurea cyanus

 

Волошка синя, або польова — однорічна рослина з родини складно-цвітних,

яка росте серед посівів жита й інших польових культур переважно в

середній і північній смугах Європейської частини Радянського Союзу і

зокрема всюди на Україні та в Західному Сибіру.

 

Вся рослина сіропухнаста, з прямостоячим гіллястим стеблом, заввишки

ЗО—60 см. Листки в неї чергові, сидячі, лінійно-ланцетні. Кошики квіток

на довгих квітконосах. Крайові квітки в кошику, лійкоподібні, сині або

голубі, нерівномірно п'ятизубчасті, а серединні — трубчасті, фіолетові.

Сім'янка з чубком із цупких волосинок. Цвіте волошка в червні — липні.

Квітки збирають зразу ж, як тільки розпукаються квіткові кошики, сушать

квітки (без їхніх кошиків) у темному місці, яке добре провітрюється. У

науковій медицині волошки сині вживають тільки у вигляді легкого

сечогінного засобу.

 

У народній медицині цю рослину вживають як жовчогінний, сечогінний і

потогінний засіб: від водянки, жовтяниці, при запаленні нирок і сечового

міхура та при простуді; якщо ж ці хвороби супроводжуються спазмами то

відвар синіх волошок має й проти спазматичний вплив.

 

Відвари крайових квіток синіх волошок часто застосовують у вигляді

примочок для очей при деяких хворобах цього органа як протизапальний, а

іноді й припікальний і дезинфікуючий засіб. Цю рослину зовнішньо і

внутрішньо застосовують у формі відвару з її квіток також і при

особливій хворобі очей, яка називається курячою сліпотою. При цьому

лікуванні треба дотримува--тися дієти: часто вживати в їжу печінку при

загальному посиленому харчуванні риб'ячим жиром.

 

Способи застосування. Відвар: одна чайна ложечка на склянку окропу;

вживати по ]/4 склянки, три рази на день: зовнішньо застосовувати як

примочку.

 

Деревій звичайний – Achillea millefolium

 

Стебла у деревію звичайного прямі, звичайно-прості, пружні і, подібно до

листків, більш або менш шерстисто-волохаті, заввишки до 50 см. Ця

рослина пускає підземні пагони. Листки двічі пірчасто-розсічені, з

суцільним стриженьком і з частками, по обидва боки надрізаними. Квітки

трубчасті й язичкові, в дрібних кошиках, зібрані вгорі рослини в

щитковидну волоть, мають біле, рідше червонувате або рожевувате, з

фіолетовим відтінком, забарвлення; пахучі; на смак гіркі.

 

Деревій містить у собі багато ефірної олії, і тому пахнуть не тільки

квітки, але й листя його. В ньому багато в'яжучих речовин, є гірка

екстрактивна речовина, органічні кислоти та інші речовини. Є в цій

рослині також і вітаміни А і С та фітонциди (речовини, що вбивають

шкідливих хвороботворних бактерій.Головна дія деревію звичайного на

організм — надавати крові здатності зсідатися. Ця рослина відома була ще

в давнину, в часи Діоскоріда, який називав її herba vulnenaria, тобто

рановою травою, травою для загоювання ран і проти всяких кровотеч

(жіночих, наприклад).

 

Маючи в собі гіркоту, деревій корисний для апетиту, при різних хворобах

шлунка (проносах, запорах та ін.), а особливо при спазмах. Що

ця рослина підвищує апетит, це можна підтвердити й практикою

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ