UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАїр звичайний (лепеха звичайна), Acorus calamus L (реферат)
Автор
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2048
Скачало257
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Аїр звичайний (лепеха звичайна), Acorus calamus L,

 

Хімічний склад: ефірна олія (1,5—4,8%), до складу якої входять азарон

(7,8%), азариновий альдегід каламсон, сесквітерпен, алкоголь каламенол,

камфен (7%), алкалоїд каламін (10%), гіркий глікозид акорин (0,2%),

глікозиди ізоакорин, акоретин, органічні кислоти та їхні мінеральні

солі, крохмаль (20—40%),- камфора (8,7%), евгенол (6%), проазулен,

холін, пальмітинова й аскорбінова (0,15 г на 100 г кореневища) кислоти.

 

Фармакологічні властивості. Лепеха звичайна збуджує смакові рецептори,

підсилює рефлекторне виділення шлункового соку (зокрема соляної

кислоти), збільшує жовчовиділення, підвищує тонус жовчного і сечового

міхура. Крім цього, має протизапальну, антисептичну, дезинфікуючу,

болезаспокійливу, загальнозміцнювальну, заспокійливу, відхаркувальну,

.глистогінну, «вітрогінну» і протипроноснуцію, а . також знижує

артеріальний тиск.

 

Показання до призначення: кольки шлунка і кишок, понос, виразкова-

хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (із зниженою кислотністю

шлункового соку), метеоризм, жовтяниця, хвороби жовчовивідних шляхів,

нирок, сечового міхура, нирково- і жовчнокам'яна хвороба, ексудативний

діатез, рахіт, цинга, пародонтоз, стоматит, гнійні і важко-загоювані

рани, трофічні виразки, фурункульоз, випадання волосся, висипи після

перенесених інфекційних хвороб, істерія, іпохондрія, пригнічення

центральної нервової системи.

 

Способи застосування. Внутрішньо — настій або відвар (1 чайну ложку

подрібненого кореневища на 200 мл води — холодної при виготовленні

настою і окропу — для приготування відвару) по 1 столовій ложці 3 рази

на день за ЗО хв до їди; настойку (20 г кореневища на 100 мл спирту

етилового настоюють 8 днів у теплому місці) — по 20—40 крапель також

перед їдою; порошок з кореневища — по 0,2—0,5 г З рази на день.

 

Зовнішньо — сидячі ванни з відвару (30 г кореневища на 1 л води) або

порошок для присипання уражених ділянок шкіри.

 

Арніка гірська, Arnica montana L.

 

Хімічний склад: гірка на смак барвна речовина арніцин (4%), ефірна олія

(0,04—0,14%), цинарин (0,05%), органічні кислоти (молочна, яблучна,

фумарова) у вільному стані, а також у сполученні з кальцієм і калієм;

аскорбінова кислота (0,021 г на 100 г),, таніни (5%), холін,

триметиламін, бетаїн, лутеїн. У квітах арніки, крім, цих речовин,

знайдено також білки, .інулін (12,1%), сахарозу (1%), фруктозу (25%),

інші цукри (0,5%). Корені багаті на ефірну олію — 1.5% у свіжих і

0,4—0,6% у висушених.

 

Фармакологічні властивості. Вплив арніки гірської на організм людини

залежить від того, яку частину рослини вживають і в якій дозі. Так,

квіти в малих дозах розширюють судини мозку, стимулюють центральну

нервову систему, знижують рефлекторну збудливість спинного мозку, а у

великих — діють заспокійливо і запобігають судорогам. Препарати з

коріння збуджують серцево-судинну систему, розширюють вінцеві судини,

поліпшують біохімічні процеси в серцевому м'язі. Крім того, арніку

використовують як жарознижувальний, протиспазматичний, сильний

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ