.

Ракоподібні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
890 18946
Скачать документ

Реферат на тему:

“Ракоподібні”

Ракоподібні (Crustacea), раки, клас водяних тварин типу членистоногих;
включає підкласи: жаброногі ракоподібні, цефалокариди, максил лоподи
(Maxіllopoda), ракушкові, вищі раки (Malacostraca). близько 20 тис.
видів.

Тіло ракоподібних, довжина від часток мм до 80 див, складається з
голови, грудей і черевця, утворених сегментами, і покрито хітиновою
кутикулою, що нерідко містить вапно й утворюючої панцир. Голова
складається з передротової лопати (акрон) і 4 сегментів, з яких перший
зростається з акроном, утворити первинну голову – протоцефалон; 3 задніх
сегменти утворять щелепний відділ голови – гнатоцефалон. У деяких
ракоподібних (загони: жаброногі, мізиди, евфаузиевие, десятиногие,
ротоногие) прото- і гнатоцефалон відособлені, в ін. вони, зливаючи,
утворять складну голову – синцефалон. На голові розташовані 2 пари
вусиків (антеннули й антени), верхні щелепи (жували) і 2 пари нижніх
щелеп (максілли). Вусики служать органами почуттів, іноді органами руху,
інші придатки беруть участь в утриманні і роздрібненні їжі. Груди у
вищих ракоподібних складається з 8, в інших з невизначеного числа
сегментів. Іноді чотири передніх грудних сегменти злиті з головою; їхні
кінцівки перетворені в ногочелюсті. Інші грудні кінцівки служать для
пересування і часто несуть зябра.

Голова і груди в деяких ракоподібних покриті загальними головогрудним
щитом, що в інших ракоподібних (наприклад, ракушкових) має форму
двостулкової раковини. Черевце в більшості вищих раків складається з 6
постачених ніжками сегментів; в ін. ракоподібних число черевних
сегментів варіює і на них немає ніг. Кінцівки ракоподібних побудовані по
двуветвистому типі; ніжка складається з 2-3-члениковой основної частини
і двох членистих галузей – екзо- і ендоподита, крім того, часто мається
зябровий придаток – епиподит. Одна з галузей ніжки нерідко не
розвивається. Нервова система Р. побудована по типі черевного нервового
ланцюжка. Органи зору – пари фасеточних око, рідше – непарне око. Органи
рівноваги – статоцисти.

Кишечник звичайно з жувальним шлунком і з “печінкою”, що відкривається в
середню кишку. Кровоносна система незамкнута. Мускулисте серце лежить на
спинній стороні в околосердечной сумці. Органи подиху – зябра, що сидять
на чи кінцівках на боках тіла; іноді подих шкірне. Органи виділення –
целомодукти, видозмінені в антеннальние чи максиллярние залози, що
відкриваються в підстави чи антен максилл. У більшості вищих раків у
дорослому стані функціонують антеннальние залози, у їхніх личинок –
максилярні; в інших груп – навпаки. Р. раздельнополи, але багато хто
вусоногі, що ведуть сидячий спосіб життя, гермафродити. Запліднення
зовнішнє – самці прикріплюють сперматофори біля полових отворів самок.
Для більшості Р. характерна личинка – наупліус з 3 парами членистих
придатків (антеннули, антени і жвали); останні 2 пари побудовані як
двухгілясті кінцівки. В одних Р. науплиус виходить з яйця і веде образ
життя, що плаває, в ін. його подальший розвиток протікає під захистом
лицьових оболонок. За стадією наупліуса випливає ряд ін. личиночних
стадій (з кожним линянням число сегментів і стосовних до них пара
кінцівок поступово зростає). Деяким Р. (гілястовусі, мізиди, кумові,
рівноногі, бокоплави, багато хто десятиногі) властиво прямий розвиток –
з яйця виходить більш-менш сформований рачок.

Більшість Р. живе в морях, складаючи основну масу планктону й іноді
значну частину бентосу. У прісних водах Р. також переважають у
планктоні. До життя на суші пристосувалися лише деякі ракоподібні
(мокриці, морські блохи, деякі тропічні десятиногі). Усі мішкогруді
ракоподібні, частина веслоногих і вусоногих – паразити. Більшість
планктонних ракоподібних харчується бактеріями, ін. – одноклітинними
організмами, детритом; донні – частками органічних речовин, чи
рослинами тваринами; бокоплави поїдають трупи тварин, чим сприяють
очищенню водойм.

Походження ракоподібних неясно. По одній гіпотезі, вони відбулися від
древніх вимерлих членистоногих – трилобітів, по інший, – від кільчастих
хробаків,незалежно від трилобітів. У викопному стані Р. відомі починаючи
з кембрію. Серед копалин Р. особливо численні листоногі і ракушкові;
останні є в стратиграфії керівними копалинами. Багато хто десятиногие Р.
використовуються людиною в їжу і служать об’єктами промислу і розведення
(камчатський краб, омари, лангусти, креветки, річкові раки й ін.).
Ракоподібні служать їжею багатьом промисловим рибам (наприклад,
оселедцям і далекосхідній сардині). Деякі паразитичні веслоногі наносять
серйозна шкода рибам; є Р., що руйнують дерев’яні спорудження в море;
вусоногі ракоподібні обростають на днищах морських судів; китайський
мохнаторукий краб, що з’явився недавно в Європі, риє нори, руйнуючи
набережні і греблі, рве рибальські мережі і псує рибу, що потрапила в
них. Деякі Р. – проміжні хазяїни паразитичних хробаків (лентеца
широкого, ришти, скребнів і ін.).

Література:

Яшнов В. А., Визначник фауни і флори північних морів СРСР.

Гур’янова Е. Ф., Бокоплави морів СРСР і суміжних вод.

Іванов А. В., Промислові водяні безхребетні, М., 1955;

Беклемишев В. Н., Основи порівняльної анатомії безхребетних.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020