UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКалина звичайна, капуста городня (реферат)
Автор
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1903
Скачало229
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

з біології

 

на тему:

 

“Калина звичайна,

 

капуста городня” КАЛИНА ЗВИЧАЙНА

 

Viburnum opulus – гіллястий кущ або невелике (2—4 м заввишки)

дерево родини жимолостевих. Молоді пагони зеленувато-сірі

або жовто-бурі, голі, гладенькі, місцями з великими

сочевичками. Листки супротивні, широкояйцевидні, 3-5-лопатеві,

з яйцевидними вищербленозубчастими гострими лопатями, зверху

голі, зісподу — бархатистоопушені, 5—10 см завдовжки, 5—8 см завширшки,

черешки листків довгі, з булавчастими залозками при основі з сидячими

тарілчастими залозками вгорі при основі листкової пластинки. Квітки

білі, в зонтиковидних волотях, віночок зрослопелюстковий,

п'ятироздільний. Крайові квітки суцвіття неплідні, з

коротким порівняно великим плоским віночком, з

неоднаковими лопатями, віночок внутрішніх плідних квіток

правильний, короткодзвониковидний. Плід — червона куляста

кістянка. Цвіте у травні — червні.

 

Поширення. Калина звичайна росте в лісах, між чагарниками та при берегах

річок по всій території України. Широко вирощують її на присадибних

ділянках. Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб заготовляють

кору, плоди і квітки. Кору здирають весною перед розгортанням листя: на

молодих гілках роблять на віддалі 25—30 см один від одного кільцеві

надрізи, сполучають їх двома поздовжніми розрізами, знімають кору двома

півтрубками і сушать, не вкладаючи їх одну в одну, на сонці або в

приміщенні з доброю вентиляцією. Сушіння припиняють, коли кора стає

ламкою. Сухої сировини виходить 38—40 % . Строк придатності —4 роки.

Плоди збирають у вересні — жовтні, коли вони повністю достигнуть. Сушать

їх у затінку на вільному повітрі або в сушарках при температурі 50—60°.

Сухі плоди обмолочують, сортують, відділяючи гілочки і плодоніжки. Кора

і плоди калини відпускаються аптеками. Квітки використовують лише в

народній медицині. Збирають їх під час цвітіння рослини, звільняють від

гілочок і квітконіжок, швидко сушать у затінку і зберігають у коробках,

вистелених папером.

 

Хімічний склад. Кора калини містить суміш флавоноїдів, відому під назвою

вібурніну, дубильні речовини, фітостерини, ефірну олію, спирт вібурніт,

а-амірин і ss-амірин та їхні похідні, понад 6 % смоли, до складу якої

входять оцтова, мурашина, пальмітинова, валеріанова, ізовалеріанова,

олеїнова, лінолева, капронова, каприлова і церотинова кислоти. У плодах

є цукри, флавоноїди (астрагалін, кверцетин, кемпферол, пеонозид та

інші), біфлавоноїд аментофлавон, дубильні, пектинові і барвні речовини,

вітамін С, р-каротин, органічні кислоти й мікроелементи, у квітках —

флавоноїди, органічні кислоти, вітамін С та ефірна олія.

 

Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати кори

калини виявляють кровоспинну і слабку сечогінну дію, мають в'яжучі й

заспокійливі властивості, посилюють тонус м'язів матки, збільшують

тривалість дії снотворних засобів. Як кровоспинний засіб препарати кори

калини використовують при маткових кровотечах, особливо в клімактеричний

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ