UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКолхеарія, чебрець боровий, чебрець звичайний (реферат)
Автор
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1524
Скачало237
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лікарські рослини

 

та їх застосування

 

(Колхеарія,

 

Чебрець боровий,

 

Чебрець звичайний)

 

Кохлеарія (Cochlearia arctica), цинготна трава, морська салата.

 

Родина хрестоцвітих — Gruciferae.

 

З лікувальною метою використовують її траву.

 

Поширена в Північній Європі та в Північній Америці, її вирощують

подекуди і в Радянському Союзі (в Сибіру, на Далекому Сході).

 

Кохлеарія — дворічна рослина. На перший рік життя розвиваються розетки

прикореневих листків; листки з довгими черешками, майже округлі,

цілокраї; навесні наступного року виростав квітконосне стебло заввишки

15—40 см. Стеблові листки чергові, округлі, як і прикореневі, або злегка

виїмчасто-зубчасті, яйцевидні, сидячі або майже обіймають стебло. Квітки

білі, зібрані в китицю. Пелюстки вдвоє довші за чашолистки. Плоди —

округло-яйцевидні стручки з довгим червоно-бурим насінням.

 

Препарати з кохлеарії е в'яжучим, сечогінним, протицинготним і

освіжаючим засобом, їх вживають усередину й застосовують зовнішньо (для

полоскання), рекомендують їх і при ревматизмі, водянці, білях (у жінок),

неприємному запаху з рота (для полоскання) та як сечогінний засіб (з

медом).

 

Способи застосування. Відвар: 20,0— 200,0; по 1 столовій ложці 3 рази на

день.

 

Настойка: на спирті — 25,0; по 20 крапель; на горілці — 8 частин трави

на 6 частин горілки; настоювати 8 днів; вживати в тій самій дозі.

 

Для полоскання: відвар або настойка, розведена у відношенні 1 : 10.

 

Чебрець боровий (Thymus serpyllum)

 

чабер, материнка, мала материнка, боровий чепчик.

 

Родина губоцвітих — Labiatae.

 

З лікувальною метою використовують траву рослини.

 

Поширений по всій території Радянського Союзу, в тому числі й на

Україні, особливо на Поліссі, та в Сибіру й на Кавказі.

 

Боровий чебрець (мал. 131) — трав'яниста або напівкущова рослина. Стебла

в нього бурі, тонкі, повзучі, місцями закріплюються в грунті, квітучі —

висхідні. Листки супротивні, частіше еліптичної форми, дрібні, до 15 мм

завдовжки й до 7 мм завширшки; мають ароматний запах, який посилюється

при розтиранні, й гіркуватий смак. Квітки рожевуваті, іноді

фіолетово-червоні, зібрані по кілька в пухкі головчасті суцвіття. Цвіте

рослина з травня до вересня. Збирають боровий чебрець у червні — липні.

 

У траві цієї рослини, крім дубильних і гірких речовин, є й ефірна олія.

 

У науковій медицині цю рослину застосовують для ароматичних ванн і

вживають усередину — у вигляді екстракту як відхаркувальний і

болетамувальний засіб: при кашлі, при радикулітах та при інших нервових

хворобах; входить вона й до складу спеціального препарату від кашлю —

пертусину.

 

В народній медицині боровий чебрець використовують значно ширше —

всередину й зовнішньо як болетамувальний засіб при радикулітах і

невритах. Всередину вживають відвар 15,0—200,0 по 1 столовій ложці 3

рази на день, а зовнішньо прикладають теплі жмаки на хворе місце. З

настойки або екстракту (розведених у відношенні 1 : 10) роблять

примочки.

 

Крім того, цю рослину застосовують і як сечогінний, потогінний (пополам

із кмином), відхаркувальний, болетамувальний і заспокійливий засоби.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ