UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛікарські рослини та їх застосування (копитняк європейський, малина звичайна, мати-й-махуча) (реферат)
Автор
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2377
Скачало322
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лікарські рослини

 

та їх застосування

 

(Копитняк європейський,

 

Малина звичайна,

 

Мати-й-мачуха)

 

Копитняк європейський — Asarum europaeum.

 

Народні назви: копитень, під-горішник, підлісник.

 

Багаторічна трав'яниста рослина з повзучим кореневищем. Стебло повзуче,

пухнасте. Листки не опадають на зиму, за формою нагадують копито (звідси

і назва), зверху шкірясті, темно-зелені, блискучі, зісподу пухнасті.

Квітки поодинокі, темно-червоні, з фіолетовим відтінком, нахилені вниз.

На смак копитняк гіркий, з гострим неприємним (камфорно-валеріановим)

запахом.

 

Цвіте у квітні-травні.

 

Росте у тінистих широколистяних і мішаних лісах.

 

Райони поширення — майже вся Європейська територія СРСР, Західний Сибір,

Кавказ.

 

Для виготовлення ліків використовують листки і кореневища.

 

Збирають листки під час цвітіння рослини, а кореневища — восени.

 

Сушать сировину у приміщеннях, що добре провітрюються.

 

Містить копитняк ефірну олію, до складу якої входять отрута азарон,

алкалоїди азарин і евгенол, в'яжучі речовини, органічні кислоти.

 

Свіже листя і корінь виявляють блювотну дію. Кореневище отруйніше,

порошок з нього використовують для того, щоб викликати блювання, а

листки — для лікування хвороб печінки, а також алкоголізму. Настій

копитняка європейського посилює серцеву діяльність і звужує судини.

 

У народній медицині застосовують при жовтяниці — відвар } столової ложки

суміші (по 2 столові ложки) трави копитняка і квіток безсмертника в 1

склянці води п'ють по 1 столовій ложці 3—4 рази на день.

 

Малина звичайна — Rubus idaeus L.

 

Родина розові — Rosaceae.

 

Багаторічний галузистий кущ заввишки 0,5—2 м. Корінь дерев’янистий,

покручений (звивистий), з надземними відгалуженнями. Стебла колючі,

листки довгасто-яйцевидні, зверху зелені, зісподу біло-повстисті. Квітки

середні, зеленувато-білі, містяться в пазухових китицях і на кінцевому

щитовидно-волотистому суцвітті. Плід — складна кістянка, куляста,

малнново-червона, зрідка жовта; дрібні кістянки вкриті волосками.

Достиглі плоди малини звичайної легко знімаються з конічного квітколожа.

 

Цвіте у травні-червні, достигає у липні-серпні. Росте дика малина у

лісах, між чагарниками. Райони поширення — майже вся територія СРСР.

Найбільше малини в лісах північної і середньої смуги Європейської

частини СРСР і в Сибіру, трапляється в горах Карпат, Кавказу, Середньої

Азії. Садову малину вирощують повсюди. Збирають і заготовляють у

Свердловській і Томській областях, Краснодарському краї, Чувашії,

Татарії, Білорусії, на Україні.

 

Для виготовлення ліків використовують достиглі плоди (ягоди) без

квітколожа. Збирають стиглі ягоди в липні-серпні, обережно

відокремлюючи ягоди від квітколожа і складаючи у кошик. Ягоди,

очищені від зіпсованих плодів, сушать негайно після збирання, розіклавши

їх тонким шаром на полотняних рамах, ситах, фанерних листах, на вільному

повітрі, горищі, на печі, або в овочевих сушарках при температурі 50—60°

С. Рекомендується перед сушінням ягоди прив'ялювати на сонці. Добре

висушені плоди не повинні забарвлювати рук, злипатися в грудки.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ