UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛюбисток лікарський, рута пахуча (реферат)
Автор
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1801
Скачало347
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Волошка синя— Centaurea cyanus L.

 

Однорічна або дворічна сіро-пухнаста трав'яна рослина. Стебло пряме,

гілчасте, заввишки 30—80 см. Листки лан-цетолінійні, нижні — черешкові,

верхні — сидячі. Квітки зібрані в суцвіття — кошики на довгих ніжках,

крайові квітки лійкоподібні, сині, нерівномірно п'ятизубчасті, а середні

— трубчасті, фіолетові, з тичинками і маточкою. Плід — сім'янка з

коротким чубком з цупких волосинок.

 

Цвіте з травня до серпня.

 

Росте на пісках і супісках як бур'ян серед посівів жита, пшениці, льону,

рідше на парових полях.

 

Райони поширення — вся територія СРСР (крім посушливих зон і Крайньої

Півночі).

 

Збирають і заготовляють переважно на Україні, в. Білорусії,

Краснодарському краї, Архангельській і Вологодській областях, Західному

Сибіру.

 

Для виготовлення ліків використовують квітки волошки.

 

Збирають у липні—серпні достиглі яскраво-сині крайові лійкоподібні

квітки, спочатку відривають цілі квіткові кошики, а потім з кошиків

висмикують віночки крайових синіх квіток, намагаючись не зачепити

внутрішні трубчасті квітки (вміст останніх у незначній кількості

допустимий). Побляклі віночки викидають. Зібрані віночки негайно

сушать у затемненому приміщенні, що добре провітрюється, розтрусивши

віночки тонким шаром на папері або чистому рядні і часто перетрушуючи з

метою збереження натурального кольору.

 

У квітках є глюкозиди центаурин і цикоріїн, ефірна олія, гіркі речовини,

барвники, мінеральні солі, дубильні, білкові речовини, сапоніни.

 

У науковій медицині експериментально встановлено сечо- і жовчогінну дію

волошки.

 

Любисток лікарський — Levisticum officiiiale Koch.

 

Багаторічна трав'яна рослина. Стебло кругле, трубчасте, заввишки до 2 м,

порожнисте, голе, вгорі гілчасте. Листки двічі пірчасторозсічені,

надрізано-зубчасті, глянцеві, великі. Квітки дрібні, світло-жовті,

зібрані на кінцях стебла і гілок у круглі зонтики, оточені біля основи

багатолистими обгортками. Плід — довгасто-овальна сім'янка. Вся рослина

дуже пахуча, на смак — гостро-пряна

 

Цвіте у червні—липні.

 

Росте на вологих грунтах, на городах, полях, у садах.

 

Район поширення — Україна.

 

Для виготовлення ліків використовують корені любистку.

 

Збирають корені восени, старанно очищають від землі, нанизують на

мотузок і сушать на вільному повітрі, у теплому приміщенні, на печі;

зберігають у закритих коробках у сухому місці, бо корінь любистку вбирає

вологу і приваблює комах.

 

Містить ефірну олію (терпенол), жир, крохмаль, камедь, цукор, яблучну і

ангелінову кислоти, смоли. У народній медицині відвари і настої

використовують для лікування серця, водянки, як сечогінний і

відхаркувальний засіб.

 

Застосовують: 1) як сечогінний засіб при набряках серцевого походження —

відвар 2 столових ложок кореня любистку на 1 л води п'ють по 1 склянці

4—5 разів на день;

 

2) як відхаркувальний засіб — відвар з 2 столових ложок подрібненого

кореня на 2 склянки води п'ють по 1/2 склянки 3 рази на день.

 

Рута пахуча — Ruta graveolens L.

 

Багаторічна сірувато-зелена, дуже запашна рослина. Стебло пряме,

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ