UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМ'яз, як орган (реферат)
Автор
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5763
Скачало471
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Одним із важливих проявів життя є скоротливість, властива представникам

тваринного і рослинного світу. В організмі людини високоорганізованих

тварин і людини скоротливість притаманна в основному спеціалізованій –

м’язові тканині, яку за мікроскопічною будовою поділяють на

непосмуговану, посмуговану та серцеву посмуговану м’язову тканину.

 

Посмугована м’язова тканина входить до складу спеціальних органів руху –

м'язів, які при скороченні забезпечують переміщення тіла у просторі:

зміну положення окремих частин тіла відносно одна одної; зміну розмірів

порожнин тіла (при диханні); зміну положення і напряму складок шкіри

тощо.

 

Необхідно знати, що всі рухи тварин та людини є відповіддю на

подразнення з зовнішнього середовища. Таким чином, м’язові рухи – один

із зовнішніх проявів діяльності мозку, що найчіткіше виражено у людини з

її високорозвиненою центральною нервовою системою.

 

М'яз, як орган. Як і кожен орган, м’яз побудований з багатьох тканин,

основною з яких є м’язова. До складу м’яза входять також сполучна

тканина, судини та нерви. Сполучна тканина вкриває м’яз іззовні,

утворюючи пермізій, в якому іноді є невелика кількість жирової тканини.

Від перимізію в товщу м’яза відходять перетинки, які “одягають” невеликі

м’язові пучки. Ці сполучно-тканинні утвори називають ендомізієм.

Перемізій і ендомізій формують сполучно-тканинний каркас м’яза, від

якого певною мірою залежать його форма та розміри. В основному ж їх

визначають функція м’яза та місце його розміщення.

 

За формою м'язи поділяють на веретеноподібні, квадратні, трикутні,

колові, хрестоподібні тощо. за розмірами – на довгі, короткі та широкі.

 

Довгі м'язи (майже всі вони веретеноподібні) найчастіше розміщуються на

кінцівках і за формою нагадують домову мишу, а короткі та широкі – на

тулубі і голові.

 

Залежно від місця розташування м'язів щодо системи скелета розрізняють

скелетні, суглобові та шкірні м'язи.

 

У більшості м'язів розрізняють черевце - найтовшу і найширшу частину та

два кінці. Кінець, яким м’яз починається, називають головкою. Кожен з

кінців м’яза переходить у міцний сполучно-тканинний утвір – сухожилок,

яким м’яз прикріплюється до кісток. Він побудований досить складно. Так,

іззовні сухожилок вкритий оболонкою – перитендинієм, що продовжується у

перимізій та періост. Навколо сухожилка у деяких м'язів розташована його

піхва, що побудована із зовнішнього волокнистого та внутрішнього

синовіального шарів, між якими є невелика кількість синовіальної рідини.

Плоский, широкий сухожилок дістав назву сухожилкового розтягу, або

апоневроза.

 

Залежно від напряму пучків м’яза відносно сухожилка розрізняють однопері

м'язи, які прикріплюються до сухожилка під кутом з одного боку; двопері,

що прикріплюються до нього з обох боків, та багатопері, що розміщуються

як віяло. За кількістю головок виділяють двоголові, три - та

чотириголові м'язи (наприклад, двоголовий та триголовий м'язи плеча).

Якщо м’яз проходить над одним суглобом, його називають односуглобовим,

над двома – двосуглобовим, а якщо над трьома і більше –

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ