UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтруктурно-функціональні аспекти адаптації серця до фізичних навантажень
Автор
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2004
Скачало269
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Структурно-функціональні аспекти адаптації серця до фізичних навантажень

 

Роботу виконано на кафедрі нормальної анатомії Тернопільської державної

медичної академії

 

В експерименті досліджено структурно-функціональні особливості

перебудови відділів міокарда експериментальних тварин при систематичних

фізичних навантаженнях. Встановлено, що останні супроводжуються

гіпертрофією і дилятацією, причому ці процеси переважають у лівому

шлуночку. Артеріальний тиск під впливом фізичних тренувань зменшується,

а також відбуваються зрушення в регуляції серцевого м’яза в сторону

переважання впливу вагуса.

 

Ключові слова: серце, адаптація, фізичне навантаження.

 

Адекватна оцінка структурно-функціональних особливостей адаптаційних

змін серця при фізичних навантаженнях є однією з найстаріших та далеко

ще не вивчених проблем спортивної медицини і морфології [1,3,4].

 

Незважаючи на численні роботи, присвячені цій проблемі, в науковій

літературі й нині є протиріччя в поглядах на гіпертрофію серцевого м’яза

у спортсменів і на функціональні та морфологічні зрушення

гіпертрофованого серця [3,8].

 

Враховуючи вищесказане, завданням цієї роботи стало дослідження

структурно-функціональних особливостей перебудови відділів міокарда

експериментальних тварин при динамічних фізичних навантаженнях.

 

Матеріал та методи досліджень

 

Досліди проведені на 70 статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар масою

182,0-190,0 г, які протягом 2-х місяців плавали у воді при температурі

близько 30°С. Час разового перебування тварин у воді збільшувався

поступово з 3 до 60 хвилин. 17 тварин аналогічної статі, віку та маси,

які перебували у звичайних умовах віварію, склали контрольну групу.

 

При вивченні функціонального стану серцево-судинної системи вимірювали

артеріальний тиск з допомогою плетизмометричного апарату [10], проводили

запис електрокардіограм на електрокардіографі ЕК 2Т-02 в 3-х відведеннях

при швидкості руху стрічки 100 мм/с. При цьому для розрахунку та аналізу

різних показників серцевого ритму реєстрували не менше 100

кардіоінтервалів у другому відведенні [5].

 

Методом варіаційної статистики визначали середнє значення інтервалів R-R

(M), середнє квадратне відхилення ((), варіаційний розмах ((X), моду

(Мо), амплітуду моди (АМо), коефіцієнти асиметрії (As) і ексцесу (Ех)

[5], які широко застосовуються для оцінки кардіоритму. За формулами

вичисляли індекс напруги (ІН) регулюючих систем, індекс вегетативної

рівноваги (ІВР), показник адекватності процесів регуляції (ПАПР),

вегетативний показник ритму [5].

 

Евтаназію тварин проводили за допомогою швидкої декапітації. Серце

розрізали за І.К.Єсиповою (1981), окремо зважували відділи міокарда,

проводили планіметрію ендокардіальних поверхонь серця [2], гістометричні

виміри ізольованих кардіоміоцитів [6]. При цьому враховували такі

морфометричні показники: чисту масу серцевого м’яза (ЧМС) – маса

серцевого м’яза без клапанів та великих судин, абсолютну масу лівого

(МЛШ) і правого (МПШ) шлуночків – маса шлуночка з пропорційною його масі

частиною міжшлункової перегородки, шлуночковий індекс (Ш І) – відношення

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ