Реферат
на тему:
“Виробництво цементу
в Україні” Перш ніж розглядати промисловість з виробництва цементу
бажано розкрити загальну структуру будівельного комплексу України,
оскільки розуміння комплексу в цілому дасть змогу краще зрозуміти
особливості розміщення та розвитку цементної промисловості в Україні.
Будівельний комплекс — це сукупність галузей матеріального виробництва і
проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будівництво. До
складу будівельного комплексу входять такі галузі матеріального
виробництва: будівництво, промисловість будівельних матеріалів,
виробництво будівельних конструкцій і деталей.
Нині виробництво будівельних матеріалів більше ніж наполовину
зосереджено в рамках будівельної індустрії, тобто в системі підрядних
будівельних організацій. Таким чином, будівельна індустрія і
промисловість будівельних матеріалів дуже тісно взаємодіють між собою,
формуючи специфічні індустріально-будівельні територіальні сполучення.
Цементна промисловість. Це матеріаломістка галузь, тому цементні заводи
розміщуються в районах видобутку сировини. Найбільші центри цементного
виробництва України — Амвросіївка, Краматорськ, Єнакієво (Донецька
обл.), Кривий Ріг, Дніпро-дзержинськ, Дніпропетровськ (Дніпропетровська
обл.), Балаклея (Харківська обл.), Миколаїв (Львівська обл.), Здолбунів
(Рівненська обл.), Ямниця (Івано-Франківська обл.),
Кам’янець-Поділь-ський (Хмельницька обл.), Бахчисарай (Автономна
Республіка Крим), Ольшанка (Миколаївська обл.), Одеса.
Виробництво збірного залізобетону і залізобетонних конструкцій.
Виробничі потужності галузі тяжіють до великих промислових центрів і
вузлів, а також до населених пунктів зі значним обсягом житлового і
цивільного будівництва.
В країні діє 25 виробничих об’єднань по виготовленню комплектів збірних
залізобетонних конструкцій і деталей, основними з яких є Харківське,
Львівське, Криворізьке, Луганське, Сумське. Домобудівні комбінати
розміщені в усіх областях країни (найбільш потужні комбінати зосереджені
в Києві, Донецьку, Луганську, Запоріжжі, Одесі).
Виробництво будівельної цегли. Оскільки сировина для її виготовлення є
майже всюди, розміщення цих виробництв орієнтується на споживача. Великі
центри виробництва будівельної цегли — Київ, Харків, Дніпропетровськ,
Запоріжжя, Львів, Чернігів, Івано-Франківськ, Слав’янськ, Бахмут. Багато
цегельних заводів споруджено в сільській місцевості.
В будівництві використовується продукція склоробної і фарфоро-фаянсової
промисловості. Забезпечує виробництво необхідними матеріалами (фарбою,
лінолеумом, пластмасою, смолами тощо) хімічна промисловість. У табл.
наведені дані про обсяги виробництва в Україні найбільш важливих
будівельних матеріалів.
Таблиця
ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ В УКРАЇНІ
Найменування продукції 1985 1990 1995 1996 1997
Цемент, млн. т 22,4 22,7 7,6 5,0 5,1
Азбестоцементні листи (шифер), млн. умовних плиток 1361 1463 531 383 453
Збірні залізобетонні конструкції і вироби, м3 21,5 23,3 5,6 3,0 2,6
Будівельна цегла, млрд. шт. умовної цегли 9,0 10,5 4,3 2,8 2,4
Сучасне життя суспільства без ефективного функціонування будівельного
комплексу просто неможливе. Рівень його розвитку впливає на формування
пропорцій і темпів розвитку галузей народного господарства, розміщення
продуктивних сил і розвиток регіонів. Будівництво створює нові і
реконструює діючі основні фонди (будівлі і споруди, призначені для всіх
видів виробничої і невиробничої діяльності людей). Від розвитку цієї
галузі залежить будівництво житла, створення нових міст і сіл, окремих
мікрорайонів, постійна реконструкція житлових фондів, будівництво
промислових і сільськогосподарських підприємств, транспортних об’єктів,
лікарень, шкіл, торгових центрів тощо, будівельний комплекс підтримує в
належному стані обороноздатність країни, створює передумови для
зростання виробництва в усіх галузях господарства.
Будівельний комплекс як одна з найбільш капіталоємних і диференційованих
виробничих систем справляє вагомий вплив на визначення темпів, масштабів
і розміщення виробництва. Тому при розміщенні капітального будівництва
враховується наявність будівельної організації в регіоні. В той же час
слабкість будівельної бази стримує тут промислове будівництво, створення
великих комбінатів, галузевих і територіально-виробничих комплексів,
фондоємної важкої промисловості, які потребують великих обсягів робіт з
капітального будівництва.
Необхідність постійного здійснення капітального будівництва визначає
велике значення промисловості будівельних матеріалів. Найбільш важливими
її підгалузями є: виробництво стінових матеріалів, цементна
промисловість, видобуток і первісна обробка мінерально-будівельних
матеріалів, склоробна промисловість, виробництво облицювальних,
оздоблювальних матеріалів, виробництво санітарно-технічних виробів. Для
більшості підгалузей за-Ьною сировинною базою є нерудні корисні
копалини, багато з зустрічаються повсюдно. За останній час у виробництві
будівельних матеріалів все ширше стали використовуватися вторинні
ресурси, відходи інших галузей промисловості — доменні шлаки, зола
електростанцій та ін. Швидке зростання капітального будівництва
викликало необхідність індустріалізації будівельного виробництва з
виготовленням на спеціалізованих заводах чрних залізобетонних
конструкцій і деталей.
Розміщення промисловості будівельних матеріалів визначається переважно
обсягами будівельно-монтажних робіт за економічними районами районами.
Розповсюдженість сировинних ресурсів, дешевизна і вантажомісткість
сировини і готової продукції, масовість і повсюдність їх використання
обумовлюють одночасне тяжіння виробництва і до сировини, і до споживача.
Значення сировинного і споживного факторів для різних галузей, стадій
технологічного процесу і типів підприємств є неоднаковим. З цієї точки
зору можна розрізняти:
• галузі переважно сировинної орієнтації — перш за все це ервинна
обробка природних будівельних матеріалів (граніту, мармуру, бутового
каменю та ін.), а також виробництво цементу, егли, азбоцементних і
шиферних виробів, вогнетривких матеріалів, скла, керамічних труб, гіпсу,
вапна та ін.;
• галузі з орієнтацією переважно на споживача — виробництво бетону,
залізобетонних виробів і конструкцій, м’якої покрівлі,
санітарно-технічних виробів та ін.
Видобуток будівельних матеріалів, їх транспортування, виробництво
будівельних металів і, нарешті, саме будівництво є джерелом забруднення
повітря (наприклад, пил і гази при виробництві цементу) і порушення
землі (відкриті розробки). Тому у великих центрах розміщення галузі
(особливо цементної) є потреба у проведенні системи заходів з охорони
навколишнього середовища. Промисловість будівельних матеріалів об’єднує
кілька тисяч підприємств, які розташовані в усіх областях України.
Найпотужнішими центрами промисловості будівельних матеріалів є Київ,
Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк,
Маріуполь.
ЛІТЕРАТУРА
І. Довбенко В. Формування ринкового середовища в будівельному комплексі
// Економіка України. — 1995. — № 7. — С. 45—47.
2. Економіка будівельного комплексу: Навчальний посібник / За ред. П. Ф.
Жердецького та ін. — К.: Вища школа, 1992. — 271 с.
3. Задорожна О. Соціальні аспекти інвестування житлового будівництва //
Економіка України. — 1997. — № 3. — С. 91—93.
4. Кухленко О. Можливі моделі приватизації підрозділів будівельного
комплексу // Економіка України. — 1995. — № 1. — С. 42—47.
5. Кухленко О. Будівельний комплекс в умовах нової інвестиційної
політики // Економіка України. — 1996. — № 12. — С. 35—41.
6. Размещение производительньїх сил / Под ред. В. В. Кистанова, Н. В.
Копьілова. — М.: Зкономика, 1994. — 589 с.
7. Розміщення продуктивних сил України / За ред. Є. П. Качана. — К.:
Вища школа, 1998. — 376 С.
8. Сербія Ю. Приватизаційні процеси в будівельному комплексі //
Економіка України. — 1994. — № 4. — С. 3—10.
9. Симоненко В. Інвестиційна політика: регіональний аспект // Економіка
України. — 1996. — № 4. — С. 33—38.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
