UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРадикальні форми вільнодумства (реферат)
Автор
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2556
Скачало276
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

У.4. Радикальні форми вільнодумства: французький атеїзм XVIII ст. і

марксистсько-леніиський атеїзм. Розвиток капіталізму в Європі сприяв

загибелі феодального ладу. Рішучого удару європейському феодалізмові

завдала французька буржуазна революція (1789—1794 рр.). Зрозуміло, що ця

революція була б неможливою без відповідного ідеологічного підґрунтя, що

неодмінно включало в себе і боротьбу з середньовічною ідеологією. Саме

це й викликало появу на історичній арені французьких просвітителів XVIII

ст. з їх матеріалізмом і атеїзмом.

 

Одним з представників раннього просвітительства був П. Бейль (1647—1706

рр.) — видатний скептик, критик схоластики. П. Бейль висунув вимогу

віротерпимості і свободи совісті, розмежування моралі та релігії, розуму

і віри, науки і релігії.

 

Ще з радикальніпіими думками виступив Ж. Ме-льє (1664—1729 рр.).

Вийшовши з народу і провівши серед нього все життя, Ж. Мельє висловлював

думки і сподівання сільської бідноти.

 

Будучи священиком, Ж. Мельє не мав можливості відкрито викладати свої

погляди. Він залишив по собі яскравий твір "Заповіт", який вперше став

відомий громадськості у 30-х роках XVII ст. в рукописних списках.

Повністю "Заповіт" було видано лише 1864 р. У "Заповіті" Ж. Мельє

розглядав релігію як продукт неуцтва й обману. Ж. Мельє, як і більшість

мислителів після нього, визначив соціальну роль релігії. Ж. Мельє добре

знав історію і теорію релігії, тому його критика релігійних догм була

особливо обгрунтованою і переконливою. Цю критику він вів з позицій

матеріалістичної філософії.

 

Виступи сільського священика Ж. Мельє засвідчують, що у Франції XVIII

ст. вільнодумно-атеїстичні ідеї поступово виходили на арену суспільної

думки. Про це свідчить і творчість аристократа Франсуа Марі Вольтера

(Аруе) (1694—1778 рр.). Вольтер вів невпинну боротьбу з ортодоксальними

формами релігії і насамперед з католицизмом як головною ідейною підпорою

феодальної монархії. Гасло "Розчавіть гадину!", під якою він розумів

католицьку церкву, визначало всю його філософську і публіцистичну

діяльність. Сповнені іронією і сарказмом виступи Вольтера проти

інквізиції та єзуїтів, проти забобонних і підступних ченців, проти

релігійного ханжества та фанатизму увійшли в історичну скарбницю

вільнодумства. За його підрахунками, в часи інквізиції населення Європи

скоротилося майже на третину, тобто кількість жертв склала 9—12 млн

чоловік.

 

Водночас Вольтер, матеріалістично пояснюючи явища природи, поділяв

позиції деїзму: він залишав місце для Бога як верховного розуму, як

законодавця природи. Вольтеру належить відомий вислів: "Якби Бога не

було, його треба було б вигадати".

 

Закінченої атеїстичної форми вільнодумство набуло у творах таких

французьких матеріалістів, як Ж. Ламетрі (1709-1751 рр.), Д- Дідро

(1713-1784 рр.), К. Гельвецій (1715-1771 рр.), П. Гольбах (1723-1789

рр.). Вони повністю заперечували релігію і відкидали ідею Бога (атеїзм з

грецької: "а" — заперечую, "ІЇІеоз" — бог).

 

Ідеологом групи енциклопедистів, як їх називали, організатором видання

"Енциклопедії наук, мистецтв і релігії" був Д. Дідро. Якщо перші твори

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ