UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКатолицизм.Історія виникнення.Анімізм.(реферат)
Автор
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4029
Скачало713
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

З курсу РЕЛІГІЄЗНАВСТВО

 

На тему:

 

Католицизм. Історія виникнення.

 

Анімізм

 

Католицизм. Історія виникнення.

 

Християнство є найбільш значною світовою релігією нашого часу, в якій

розрізняють два головні напрямки: католицизм та православ’я, а також

численні більш дрібні різновиди. Головним об’єктом шанування християн є

Ісус Христос, якого більшість християнських релігій вважає водночас і

Богом, і людиною, дехто – тільки Богом або тільки божественним

посланцем.

 

Християнство виникло у другій половині І ст. в одному із східних районів

Римської імперії – Палестині. Головною соціальною причиною виникнення

християнства було безсилля пригноблених у боротьбі з гнобителями.

 

Християнство виникло як відгалуження іудаїзму, у якого воно спадкувало,

насамперед, визнання Старого завіту – найдавнішої частини Біблії.

Античне християнство у своєму розвитку пройшло три головні періоди:

первісне християнство (від середини І ст. досередини ІІ ст.), раннє

християнство (від середини ІІ ст. до початку ІV ст.) та пізнє

християнство (від початку ІV ст. до кінця V ст.).

 

Общини первісного християнства складалися з бідних елементів.

Представників заможних класів були одиниці, і вони не відігравали

особливої ролі в общинах. У цьому розумінні первісне християнство було

релігією пригноблених. Церкви не було – вона тільки формувалася. У

період раннього християнства в общини дедалі більше почали вливатися

заможні люди, які утворювали всередині общин особливий соціальний

прошарок і поволі захопили керівництво ними. Християнські общини, які

почали називатися парафіями, об’єдналися у більш значні одиниці –

єпископії на чолі з єпископами та митрополії на чолі з митрополитами.

Церква, виникла, стала на захист існуючих порядків.

 

У період пізнього античного християнства рабовласницький клас у своїй

головній масі приєднався до християнської релігії. За імператора

Костянтина (323 – 337 рр.) християнська релігія перетворилася на

державну, вона користувалася економічною, політичною та ідеологічною

підтримкою держави. Відбувається подальша централізація церкви:

єпископії та митрополії об’єднались у патріархії на чолі з патріархом. У

першій половині ІV ст. на території імперії були три патріархії –

римська, олександрійська та антіохійська. У кінці ІV ст. – єрусалимська.

 

Значною подією в історії християнської церкви був перший Вселенський

собор, тобто з’їзд духовенства, який відбувся в 325 р. у Нікеї (Мала

Азія). Собор був названий Вселенським тому, що на ньому було

представлене вище духовенство усієї імперії. Скликання собору означало

створення єдиної християнської церкви, бо в особі вселенських соборі

духовенство імперії отримало свій вищий керівний центр. Хоча вселенські

собори скликалися порівняно рідко (в ІV по VIII ст. було скликано всього

7), все ж вони відігравали важливу роль: об’єднували зусилля

духовенства, регулювали церковне життя, сприяли виробленню єдиної

ідеології та обрядовості.

 

Етап античного християнства змінився етапом феодального християнства (VI

– XV ст.), коли відбувся розкол церкви на православ’я та католицизм.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ