UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКонфесійний чинник в українсько-російських стосунках (реферат)
Автор
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3594
Скачало225
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Пошукова робота на тему:

 

КОНФЕСІЙНИЙ ЧИННИК

 

В УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИХ ВІДНОСИНАХ

 

Всесвітня історія свідчить, що релігії з давніх-давен впливали не

тільки на життя окремих осіб і суспільства в цілому, а й на міждержавні

відносини. Держави часто намагалися використати конфесійне середовище

для реалізації своїх геополітичних інтересів. Україна перебуває з Росією

у стратегічному партнерстві, їх взаємини відбиваються на політичному,

військовому, фінансово-економічному балансі європейського і світового

співтовариства. Певну роль у відносинах між державами, природно,

відіграє й конфесійний чинник. Ось чому систематичні дослідження стану

та особливостей конфесійної сфери Російської Федерації з урахуванням її

взаємин з Україною є важливими для визначення ступеня впливу

конфесійного середовища РФ на громадсько-політичне життя країни, а також

каналів можливого впливу Росії на Україну через це середовище.

 

1. Основні тенденції у конфесійному середовищі Російської Федерації

 

Аналізуючи матеріали засобів масової інформації загальноросійських,

регіональних, локальних досліджень, можна виділити певні тенденції у

конфесійному середовищі Російської Федерації.

 

Ще 10-15 років тому найнижчий показник релігійності в Росії був серед

молоді (1-2%), серед дорослих – близько 10%. Зараз ці показники майже

зрівнялися. Вірять у Бога серед молоді (18-26 р.) – 32,1%, серед

дорослих (40-60 р.) – 34,9%. Православ’я чи іслам сприймаються не тільки

як, власне, релігійна система, а як природне культурне середовище,

національний спосіб життя: росіянин – православний, татарин –

мусульманин.

 

На підтримку духовно-моральної діяльності релігійних організацій

виступає 56% православних, 60% мусульман, 64,3% протестантів, 50%

буддистів. Але, взагалі, громадяни і Росії, і України відмовили у

підтримці політичним партіям, програми яких мають релігійне забарвлення.

При цьому треба мати на увазі тенденцію – підвищення кількості

православних – 8% і мусульман – 10%, які підтримують діяльність конфесій

у громадсько-політичному житті. 11,5% молоді та 16,3% дорослих

переконані, що православ’я має бути державною релігією. Рівність релігій

перед законом підтримують 40% молоді і 40,8% дорослих. Перевагу

традиційним релігіям (при обмеженні діяльності прихильників нових

вірувань) віддають 23,2% молоді і 28,2% дорослих. Взагалі, ідею визнання

православ’я державною релігією підтримують 17,4% віруючих. За рівність

релігій – 40% молоді і 40,8% дорослих. Серед прихильників традиційних

релігій – від 22% віруючих і до 18,5% невіруючих.

 

Ідею рівності релігій перед законом підтримують 37% православних, 44%

буддистів, 57,1% протестантів, 70% іудеїв, 80% мусульман. За перевагу

традиційних релігій – 24,2% православних, 20% мусульман, 22,2%

буддистів, 14,3% протестантів.

 

1. Починаючи з 1990 р., постійно зростає рівень релігійності населення.

Останнім часом у різних регіонах країни він становив від 35 до 60%. На

сьогодні кількість віруючих у Російській Федерації в середньому – 49,6%,

тих, хто коливається, – 18,4%, хто вірить у надприродні сили – 5,6%,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ