UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття свободи совісті як конституційно-правової категорії (реферат)
Автор
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2634
Скачало303
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Поняття свободи совісті як конституційно-правової категорії. В сучасному

суспільствознавстві, релігієзнавчій і юридичній літературі досить

актуальною є проблема свободи совісті, яка має теоретичний і практичний

аспекти. Зміст категорії "свобода совісті" — це право громадян сповідати

будь-яку релігію або не сповідати ніякої, відправляти релігійні культи

або додержуватися гуманістичного світогляду. Свобода совісті є одним із

конкретних проявів свободи людини в суспільстві. Вона виступає важливим

світоглядним, етичним і правовим принципом. У цьому значенні свобода

совісті е однією з загальнолюдських соціальних і духовних цінностей. За

висловом Є. Трубецького (1863—1920 рр.), вона "є найбільш цінною з усіх

свобод".

 

Її ядром слід вважати совість. Совість — це вираз моральної

самосвідомості особи, її моральна самооцінка. За цими критеріями совість

характеризується й інтелектуальними та емоційно-психологічними

моментами. Індивідуалізований характер совісті полягає в тому, що вона

охоплює індивідуалізовані, суб'єк-тизовані, включені до мотиваційної і

емоційно-во- льової структури особи вимоги щодо її поведінки з боку

суспільства, класу, певної соціальної спільноти.

 

Совість виховується і формується суспільством передусім через вплив

безпосереднього соціального середовища, в якому знаходиться індивід.

Чинники соціуму формують людину як моральну істоту. Отже, відбувається

первинна соціалізація особи, тобто людина сприймає й засвоює соціальні

норми, правила поведінки, необхідну інформацію для реалізації усіх

життєвих потреб.

 

Разом з тим кожна людина, що володіє ознаками право- і дієздатності, є

суб'єктом права, своїми діями може набувати статус фізичної чи юридичної

особи. Тому індивід завжди перебуває в певних правовідносинах з іншими

членами суспільства (фізичними й юридичними особами). Між державою і

громадянином створюються змістовні відносини, юридичною стороною яких є

правові відносини між ними. У демократичному суспільстві держава є

офіційним представником інтересів громадянського суспільства, охороняє і

забезпечує права громадян. Це її прямий І конституційний обов'язок.

Держава через механізм примусового впливу, систему правовиховної роботи,

організаційні заходи надає особі певного правового статусу, тобто

виражає у законах те соціальне становище, яке займає особа в

громадянському суспільстві й державі, закріплює сукупність правових

засобів, що забезпечують громадянам реалізацію їхніх прав і свобод.

 

Основний зміст правового статусу особи — це її права та правові

гарантії, її обов'язки й відповідальність за їх виконання. Тому свобода

совісті як соціальна цінність доповнюється її юридичною характеристикою.

Свободу совісті необхідно розглядати і як правове явище, в контексті

всіх інших прав і свобод, що входять до правового статусу особи.

 

Звідси випливає визначення свободи совісті у ширшому змісті — свобода

переконань, тобто право людини обирати, відстоювати власні переконання і

здійснювати їх. Однак за певних історичних часів принцип свободи совісті

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ