UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості українського закону про свободу совісті та релігійні організації (реферат)
Автор
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2647
Скачало352
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Y1.2. Особливості українського закону про свободу совісті та релігійні

організації. Відокремлення церкви від держави не означає того, що

закони, де втілено загальнодержавну волю і волю інших політичних

суб'єктів, взагалі не регулюють відносини між церковними організаціями і

державними органами. Така постанова питання не відповідала б соціальній

природі релігійно-церковного комплексу. Релігія є складовою частиною

суспільства. Релігійні відносини виступають змістовним елементом

неполітичних стосунків громадянського суспільства, тому держава

зобов'язана захищати і надійно регулювати такі відносини. Але

суспільство складається з релігійних і нерелігійних груп населення, тому

держава через законодавство також регулює відносини між цими категоріями

громадян.

 

При цьому на перше місце виступає надання з боку держави можливості

сповідати будь-яку релігію за умов, що відправлення певного релігійного

культу не порушує законів, не посягає на права інших громадян і не

зашкоджує здоров'ю людей. Законодавче регулювання релігійних відносин

існує практично в усіх країнах. Так, в ст. 14 Конституції Бельгії

підкреслюється, що свобода віросповідання і відправлення культу

гарантується за умов припинення правопорушень, здійснюється при

реалізації цих свобод. Конституція Японії визнає свободу віросповідання

тільки в межах, сумісних з суспільним спокоєм і порядком, а також з

обов'язками підлеглих (ст. 28). В Конституції Швейцарії зазначається, що

здійснення цивільних і політичних прав не може бути обмежене приписами

або умовами церковного чи релігійного характеру. Релігійні

переконання не звільняють від виконання цивільних обов'язків: "Вільне

відправлення релігійних обрядів забезпечене, оскільки не порушуються

вимоги суспільного порядку і добрих звичаїв" (ст. 49— 50). Католицька

церква на останньому соборі у Ва-тикані прийняла декларацію про

релігійну свободу, де вказується, що релігійні організації і

віруючі зобов'язані виконувати вимоги світської влади, не порушувати

суспільний порядок і що громадянське суспільство має право захищатися

проти зловживань, які можуть мати місце під гаслами релігійної свободи.

 

У нашій країні законодавче закріплюються такі умови для здійснення

свободи совісті:

 

1. Політико-правові — в обмеженні можливостей церкви втручатися у

державні справи; для цього церква відокремлюється від держави;

здійснюється певна секуляризація державно-правових відносин та народної

освіти; юридичне забезпечується право сповідати будь-яку релігію або не

сповідати ніякої, відправляти релігійні культи або вести гуманістичну

пропаганду.

 

2. Ідеологічні — в доступності масам освіти, науки, культури; у

забезпеченні права особи на всебічний розвиток.

 

Глава Конституції України "Права, свободи та обов'язки людини і

громадянина" розглядає характер взаємовідносин особи і суспільства,

громадянина і держави.

 

В українській державі свобода совісті є конституційним принципом, нормою

державного права: кожному громадянину надано право і забезпечена

можливість вільно визначати своє ставлення до релігії, тобто сповідати

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ