UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСередньовічне вільнодумство (реферат)
Автор
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1730
Скачало337
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

V.2. Середньовічне вільнодумство. Встановлення феодального ладу у різних

народів відбувалось не одночасно: в Китаї — у III—II ст. до н. е., в

Індії — перші століття нашої ери, у Закавказзі та Середній Азії — у

IV—VI ст., у Західній Європі — у V—VI ст., в Україні — у IX ст. Це був

період остаточного формування більшості сучасних релігій. Релігійна

ідеологія стала загальновизнаною ідеологією феодалізму. За феодальних

часів навіть виступи проти релігії часто мали релігійну форму. Однак,

незважаючи на виключне становище релігії у феодальному суспільстві,

розвиток вільнодумства не припинився.

 

На Сході визначним його представником був таджицький вчений, поет і

філософ О. Хайям (бл. 1040—1131 рр.), який заперечував істинність

священних книг ісламу і високо оцінював науку. Вірші Хайяма "Рубаї" не

тільки глибоко проникають у світ почуттів людини, вони сповнені

філософських роздумів і відвертого вільнодумства. Хайям висміює

релігійний заклик відмовитись від земних благ на користь благ, що

чекають людину в потойбічному світі. Поет часто повторює і дотепно

ілюструє думку, що єдиною реальною дійсністю є дійсність земна, лише

вона має цінність.

 

Вже наприкінці X — початку XI ст. видатний син таджицького народу Ібн

Сіна (Авіценна, 980— 1037 рр.) — вчений, філософ, поет, лікар — висуває

теорію "двоякої істини", намагаючись довести незалежність науки і

філософії від богослов'я і цим самим звільнити розвиток наукової думки

від контролю духовенства. У своїх працях він заперечував божественну

Ідею створення світу, стверджуючи, що світ має дві субстанції —

матеріальну й ідеальну. Його теорія "двоякої істини" мала на той час

прогресивне значення. Ідеї Ібн Сіни знайшли свій подальший розвиток у

поглядах іншого видатного мислителя арабського світу про вічність

матеріального світу, що довів панування в ньому суворої необхідності,

відкидаючи, таким чином, чудеса і втручання Бога у звичайний перебіг

подій. Продовжуючи розвивати теорію "двоякої істини", Ібн Рошд вважав,

що шлях до вдосконалення людини лежить через науково-філософське знання,

а не через містику й аскетизм, як твердять богослови.

 

Через араба Ібн Рощда (1126—1198 рр.), який народився і займався наукою

і філософією у завойованій арабами Іспанії, вчення про "двояку істину"

потрапляє до інших європейських країн, де воно стає відомим під назвою

аверроїзму. Незважаючи на переслідування аверроїзму католицькою церквою,

на його офіційне засудження у 1513 р. на Беневентському соборі,

аверроїзм поклав початок тому "просвітительському вільнодумству", яке

підготувало матеріалізм XVIII ст.

 

Значну роль у розвитку вільнодумства і матеріалізму епохи середньовіччя

відіграв англійський філософ і природознавець Р. Бекон (1214—1294 рр.).

Він є передвісником дослідної науки Нового часу. Р. Бекон вказував на

безплідність відірваного від життя схоластичного методу, пропагував

значення досвіду та експерименту в розвитку наукового знання. На його

думку, філософія повинна спиратися на досвід, конкретні науки, особливе

місце серед яких він відводив фізиці й математиці. Значне місце в творах

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ