Христос воскрес – торжествує життя
Наближається Великдень. З приходом цього свята народ пов’язує надії на
кращу долю, на мир, злагоду в родинах і суспільстві. Великдень – це
справжня суть християнства, це свято гармонійної єдності людини і
природи, свято духовного єднання, поваги до своїх пращурів, історії.
Також Великдень символізує розквіт природи після весняного рівнодення,
тому що Паска припадає під час весни, коли природа будиться з зимового
сну та неначе воскресає до нового життя. Саме тому і кажуть Христос
Воскрес – зруйновано смерть. Христос Воскрес – впали демони. Христос
Воскрес – життя торжествує. Отже Воскресіння Христове – це не щось
зовнішнє, випадкове, але внутрішньо істотне. Тому святкування Паски було
поставлено в Нікеї 325 р. отцями Першого Вселенського Собору, в першу
неділю по весняній повні і це рішення зберігається по сьогоднішній день.
І саме традиції Великодніх свят – не загубилися у вирі життя, а навпаки
розквітли у різних народів світу обираючи їх національний дух.
Основною традицією на Великдень є вживання свячених курячих яєць. Чому
саме яєць? Тому, що яйце – символ початку життя та родючості. А з
приходом християнства є символом воскресіння, продовження життя. Поняття
життя – це те, що з мертвої матерії яйця курчатко проривається крізь
лушпинку і так Ісус Христос поборовши печать гробу воскресає і дарує
людству вічне життя.
Так свою інтерпретацію знаходять всі символи на українській писанці, які
є дивовижним явищем у культурному надбанні народів. Розквіт писанки
припадає в перше тисячоліття перед Хрестом і є тісно пов’язаний з
релігійними ідеями культу предків.
Із впровадженням в Україні християнства починається час відродження й
піднесення релігійних звичаїв. Також Християнство прийняло не тільки
більшу частину давніх звичаїв, але й дало прадавнім обрядам і звичаям
нову християнську інтерпретацію і підняло до нового розквіту, також
прадавні символи та орнаменти на писанці дістають нову християнську
назву.
Сонце – є джерело світла, тепла і житя. Є сиволом Бога і звертаємось до
сонця як до Бога Правди.
Дерево життя – символ безпереривно відновлюючої природи. В Святому
Письмі дерево – це поняття всього доброго, це образ Божої Мудрості,
Волі, Довір’я.
А в Святому Письмі дуб– є святим знаком, Божою Справедливістю.
Безконечник – є символ безконечності, охоронцем домашнього вогнища,
вегетативної і органічної плодючості та символом порядку.
Кінь – символізує силу, витривалість, а також сонце, яке тягне по
небозводу. А в Християнстві – це образ безстрашного віщуна віри, який
готовий на смерть.
Риба – представляє воду і є символом здоров’я, щастя. В Християнстві є
символом Ісуса Христа та символом новохрещених.
Олень – довге життя і заможність, є промінням сходячого сонця, є
хоронителем. В Християнстві є образом шукання Бога і взаємної допомоги.
Отже, писанка – це рік найвищої святості і вагомого значеня. Знаки
символи – це те, що ми повинні з ними запізнатися, вміти їх прочитати.
Писанка – це письмо і дуже шкода, що сьогодні не вміють її читати.
Колись писання символів допомагало людині, вчило жити. Важливу роль
писанка відігравала в старій релігії і обрядах пов’язаних з весняним
приходом сонця з часу нанесення на яйце орнаментів-символів, писанка
ставала святою, чудодійною. Писанку не можна було писати, коли
писанкарка посварислась або мала гнів. Писанку дарували рідним,
приятелям, телям, несли і клали на могилки.
Писанку клали і в першу скибу землі для доброго врожаю, клали під
стріху, щоб зберігала хату від вогню.
Дівчата з писанками пов’язувала надію на щасливе одруження. І це все
свідчить про те, що писанки дають нам багато радості і щастя, не лише
своєю майстерністю, а й вишуканими символами, що беруть свій початок з
глибини віків, що їх передавали з покоління в покоління і писанку далі
будуть писати, бо традицію вже не вирвати, не знищити, вона буде жити
поки житиме український народ.
А на Великодні свята хочеться всім побажати Божого Благословення,
святкового настрою та смачного Свяченого.
Наковий працівник
музею Писанка
Красовська Марія
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
