UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМистець Гуцульщини - Дмитро Пожоджук (реферат)
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось842
Скачало187
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Міністерство освіти та науки України

 

Коломийський інститут

 

Прикарпатського університету

 

ім. В.Стефаника

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

„Марко Черемшина”

 

Виконала:

 

студентка 2 курсу

 

філологічного ф-ту

 

групи Уз-1

 

Костюк Світлана

 

Коломия – 2002

 

Справжнє прізвище – Іван Юрійович Семанюк.

 

Народився 13 червня 1874 р. в бідній селянській родині в гуцульському

селі Кобаки на Івано-Франківщині.

 

Батько дружив із видатним буковинськім письменником Юрієм Федьковичем.

 

У 1889 р. вступив до Коломийської гімназії. Старанно вчився, багато

читав, беручи книжки в бібліотеці таємного гуртка, організованого

гімназистами, познайомився з українською, російською, світовою

літературою.

 

Закінчив юридичний факультет Віденського університету, паралельно

займаючись літературою. Перекладав, у 1897-1898 рр. надрукував

оповідання „Нечаяна смерть”, цикл поезій у прозі під назвою „Листки”.

 

В газеті „Буковина” та „Літературно-науковому віснику” почали з’являтись

новели, що склали збірку „Карби”. В 1901 р. вона вийшла окремою книжкою.

Ця збірка одразу поставила Марка Черемшину в ряд кращих молодих

українських письменників.

 

У збірці „Карби” Марко Черемшина змалював поневолену цісарською Австрією

сплюндровану і вбогу Західну Україну, особливо карпатську частину –

Гуцульщину. У його новелах ми бачимо реального селянина, гуцула, тяжко

гнобленого і доведеного до відчаю нуждою. Письменника найбільше цікавили

складні душевні драми героїв, які він розкривав вражаюче переконливо і

психологічно достовірно. „Карби” – автобіографічна новела.

 

Наступні новели справляють враження мозаїчних картинок. Вони – окремі

деталі мозаїки, з якої складається загальна картина страшних бідувань

селянина-гуцула, - працьовитого, щирого, чесного, але завжди голодного,

змореного роботою і обідраного, здебільш приреченого на загибель.

 

До збірки увійшли такі прекрасні твори: „Святий Миколай у гарті”, „Раз

мати родила”, „Більмо”, „Зведениця”, „Злодія зловили”.

 

У новелі „Злодія зловили” письменник розповів страшну історію сироти Юри

Приймаковського, у якого померли батько й мати. Лихварі забрали все

майно, яке було у родини. Доля хлопчика, що лишився сиротою, нікого не

хвилювала. Доки достигали лісові ягоди, харчувався ними, але коли вони

скінчились, дитина три дні голодувала. Зустрівши корову багатих

господарів, він „прикляк корові до вим’я, пригорнув дійки до своїх

засохлих уст і ссав...”. Та власниця корови, „церковна сестриця”

Фенчучка, впіймала „злодія”, жорстоко побила його, а потім її чоловік,

досхочу позбиткувавшись над сиротою, обстриг йому голову, бо так карали

невиправних злодюг. Звіряче єство пана, який втратив людську подобу,

вражає і сучасного читача.

 

Після виходу першої збірки на півтора десятиліття відійшов від

літературної праці, з дипломом доктора права працював помічником

адвоката, а потім у Снятині, спільно із Стефаником, відкрив адвокатську

канцелярію.

 

Влітку 1914 р. почалася перша світова війна, що прокотилась по

західноукраїнських землях. Черемшина веде „Щоденник”, в якому записує

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ