UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСестри Марія та Ірина Лепкалюки (реферат)
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2359
Скачало189
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

СЕСТРИ МАРІЯ ТА ІРИНА ЛЕПКАЛЮКИ

 

Рід Лепкалюків славився на підгір'ї здавна. Ще в ХІХ столітті

старокосівський газда Костин Лепкалюк був відомий на всі гори не лише як

умілий господар, а й як громадсько-політичний діяч. Маючи багато власних

грунтів і навіть полонину, був розумним, чесним і справедливим. Тож

недарма його обрали послом (по-теперішньому депутатом) до парламенту у

Відні, де стійко захищав інтереси горян. Коли їхав туди, то завжди

одягав свій святочний гуцульський одяг. Не позичав і відваги. Коли якось

у віденській ресторації якісь австрійські батяри хотіли покепкувати з

нього, то повикидав їх через двері і вікна, поламав на них стільці.

Знався й з опришками, які навідувалися на полонину.

 

Від сина Юрія у нього народилися три онуки. Михайло (1887) закінчив

Коломийську гімназію (1906), правничий факультет Віденського

університету. Працював у Коломиї, Вижниці. З початком світової війни - в

австрійському війську, звідки перейшов до легіону Січових Стрільців

(поручник), а потім - в УГА. На Наддніпрянщині був слідчим охорони

Симона Петлюри (1920). Після війни - повітовий суддя в Галичі, де і

помер (1936). Похований у Старому Косові. Один з найвпливовіших

тогочасних галицьких часописів львівський "Новий Час" у некролозі

відзначив, що Михайло Лепкалюк "був людиною сильного характеру, добрим

громадянином і суддею, що серед несприятливих обставин не сплямив ніколи

національної чести".

 

Наймолодший з трьох братів Дмитро загинув у 1944 році, дочка Марія була

засуджена до 10 років ув'язнення, а дружину вивезли в Сибір.

 

Середущий Микола був жонатий з Параскою Девдюк. Її батько, Девдюк

Василь, син Григорія, відомий на Гуцульщині різьбяр, зорганізував у себе

вдома різьбярську школу, був одним з засновників Вижницького та

Косівського художніх училищ, у яких викладав різьбярство. Був

нагороджений золотими медалями. Брат Параски Микола Девдюк, теж знаний

різьбяр. У 1939 році був засуджений на довгі роки ув'язнення. Повернувся

з Казахстану аж у 1958 році.

 

Ось в якій родині виховувалися три доньки Миколи і Параски Лепкалюків.

Мало не в кожній хаті на Косівщині виростала і виховувалась національно

свідома дівчина, яка пронесла ідею боротьби за волю через усе своє

життя. Виховувала тих, що були поруч, і вже разом ішли до великої мети,

оголошуючи на цілий світ, що є на планеті Україна і настане той час,

коли вона буде визнана Державою. І кожна знала, що доведеться, можливо,

віддати молоде життя, готувала до цього себе і своїх рідних. У більшості

випадків саме так і було.

 

Найстарша Марія (1920) після Станиславівської гімназії вступила до

Львівського медичного інституту. Приятелювала з землячкою, героїнею

проти польського опору Дариною Гнатківською - Лебідь, яка була родом зі

Смодного. Коли її вперше арештували польські жандарми, то переховувалася

в будинку Лепкалюків. Медичний інститут Марія не закінчила, бо звела її

доля з відомим на Гуцульщині хірургом-патріотом Ярославом Хомином, коли

була в Косові на практиці. Він народився 19 березня 1914 року в Белзі,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ