UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТарас Мельничук (реферат)
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось765
Скачало213
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ТАРАС МЕЛЬНИЧУК

 

Мельиичук Тарас Юрійович народився 20 серпня 1939 року в селі Уторопи

Косівського району Івано-Франківської області. Після закінчення

десятирічки працював коректором районної газети «Радянська Гуцульщина»,

далі — в Комі АРСР лісорубом, валовідбійником на Донбасі, служив у лавах

Радянської армії. 1958 року вступає до Чернівецького держуніверситету.

На третьому курсі покидає навчання, їде по комсомольській путівці на

будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату, далі —

впродовж двох років працює теслею на будовах Красноярського краю. 1964

року знову поновлюється в університеті, з якого через півтора року за

вільнодумство відраховують. Після цього працює в редакціях районних

газет Глибокої, Хотина, Косова, Верховини, Івано-Франківська. 1967 року

у видавництві «Карпати» виходить перша збірка віршів «Несімо любов

планеті». У 1967 році вступає на заочне відділення Московського

літературного інституту. Здає рукопис збірки віршів «Чага» у видавництва

«Карпати» і «Радянський письменник», що стало причиною його арешту 24

січня 1972 року під час масового ув'язнення української інтелігенції.

Відбував покару в Пермських таборах, звідки вийшов на волю в березні

1975 року. Знаходився під наглядом органів безпеки. У квітні 1979 року

за «вчинення опору працівникові міліції», а насправді за антирадянську

діяльність арештований на 4 роки. Далі — кілька років адміністративного

нагляду, поневіряння в пошуках роботи. 1982 року в Торонто виходить

збірка віршів «Із-за ґрат». 1990 року — «Строфи із Голгофи»

(Великобританія) та «Князь роси» (Київ, видавництво «Молодь»). За книжку

«Князь роси» 1992 року удостоєний Державної премії України імені Т Г.

Шевченка. Збірка поезій «Чага» побачила світ у Коломийській друкарні ім.

Шухевича 1994 року завдяки її директору Михайлові Андрусяку. Останні

роки прожив у Коломиї. Відійшов у вічність 29 березня 1995 року.

Похований на місці колишнього рідного обійстя в Уторопах.

 

У Спілку письменників України вступив 1990 року.

 

Не снись мені, кривавий сон,

 

Не сніться, рани і руїни, —

 

Мені не треба десять сонць —

 

Живу тобою, Україно

 

В мене ланів, в мене пшениць,

 

Як срібла-злота по всім світу.

 

За сто чужинських зоряниць

 

Я не віддам й вишневу віту.

 

***

 

Роси пахнуть фіалками,

 

фіолетні роси, І білі,

 

і (од зорі) червоні.

 

Роси сяють сонцями,

 

а не уламками.

 

Сяють, немов на торжество,

 

неначе безсмертя —

 

над смертю,

 

над могилами і катафалками.

 

Сяють роси.

 

І це так розумно,

 

сяють роси.

 

І це так радісно

 

сяють роси,

 

0

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ