UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІвано-Франківщина (реферат)
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2005
Скачало313
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Рельєф. У межах Івано-Франківщини є території з рівнинним і гірським

рельєфом. Рівнини охоплюють 2/3 її території в північно-східній частині.

Решту площі займають гори Карпати. Межа гір чітко прослідковується по

лінії Болехів — Долина — Перегінськ — Солотвино —Надвірна — Яблунів —

Косів — Кути.

 

Територія в загальному плані знижується з північного заходу на південний

схід. Найменші абсолютні висоти (140 м над рівнем моря) приурочені до

заплави Дністра біля східного кордону області. Рівнини горбисті, густо

порізані долинами річок, з абсолютними висотами 300—400 м. В окремих

місцях вони перевищують 400 і навіть 500 м.

 

Найвища точка Івано-Франківщини — в горах Карпатах, якраз на кордоні із

Закарпаттям. Це одночасно і найвища вершина України — гора Говерла (2061

м). Розміщена вона в Чорногірському масиві, де вздовж хребта, що

розділяє згадані області, є ще три вершини «двотисячниці» (Ребра — 2001

м, Піп Іван (Чорна Гора) – 2022 м і Бребенескул — 2037 м). Більша

частина гір має висоти 1000—1500 м над рівнем моря.

 

Територія області лежить у межах двох великих тектонічних структур:

південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи

(Волино-Подільської плити) і Карпатської геосинкліналі. Остання в свою

чергу сама має досить складну будову. Перш за все, до її складу входить

Передкарпатський крайовий прогин із специфічними Зовнішньою і

Внутрішньою зонами, а також складчаста область Українських Карпат. У

межах Івано-Франківщини більшість дослідників виділяє у Карпатах Скибову

(Зовнішню антиклінальну), (Чорно-гірську (Внутрішню антиклінальну), а

також Сухівську, Рахівську і Мармароську зони.

 

Волино-Подільська плита являє собою схил Українського кристалічного

щита, її кристалічний фундамент занурений під потужну товщу (до 3000 м)

палеозойських і мезозойських відкладів, що мають нахил пластів усього

1—2 град. Палеозойські породи силуру й дивону, що відслоняються в долині

Дністра від Устечка (Тернопільська область) до Городниці, представлені

вапняками, сланцями, а молодші — червонобарвними пісковиками. З

мезозойських відкладів виходять на поверхню по Дністру юрські породи,

але найбільшу товщу утворюють вапняки і мегрелі морського походження

крейдового періоду. На піднятих ділянках на мезозойських породах

залягають морські відклади неогену.

 

Передкарпатський крайовий прогин є частиною Карпатської альпійської

геосинкліналі. Внутрішня зона вкрита потужною товщею (до 7000 м)

відкладів крейдового, палеогенового і неогенового періодів. Як правило,

всі вони морського походження, в окремих місцях зімнуті в пологі лінійні

складки. Зовнішня зона прогину відокремлена від попередньої

(Внутрішньої) лінією розломів. Вона має платформену структуру з

характерними куполоподібними складками і блоковою будовою, що спричинена

тектонічними розломами і скидами. Товщина осадочних порід сягає 3000 м.

Обидві зони зверху вкриті неогеновими полосами, що складаються з

пісковиків, конгломератів, глин, рідше мергелів і вапняків.

 

Власне карпатська Зовнішня антикліналь на Івано-Франківщині — це

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ