UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія села Саджавка (реферат)
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2749
Скачало197
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

“На березі Прута пишається висока, дерев'яна саджавецька церква Покрови

Богородиці з дзвінницею старовинної ще будови.

 

П'ятибанна церква у формі наземного хреста, оточена звідусіль липами,

була викінчена 1912 року й зберігається до наших днів. Збудували її

майстри – гуцули з Яворова Косівського повіту”.

 

(Із нарису М.Сербенюка “Саджавка над Прутом”)

 

Народна пісня, складена у Саджавці в період примусової колективізації

(кінець 1940-их років)

 

Ой, Саджівко, що ти робиш?

 

Чого колгосп не заводиш?

 

Як я маю заводити -

 

Прийде Штефан1 – буде бити.

 

Буде бити, ще й казати,

 

Щоб колгоспи не в'язати.

 

Бо заберуть у нас поле,

 

І корови, і стодоли.

 

Замість грошей – трудодні,

 

Прийдуть до нас чорні дні.

 

Ще й церкви позакривають,

 

Нам історію сховають.

 

Діти будуть в комсомолі,

 

Але не матимуть долі.

 

Ой, Саджівко, що ти робиш?

 

Чого колгосп не заводиш?

 

Пісня Просвіти

 

Світло знання і науки

 

З міста в село перекинем,

 

Братові брат подасть руки,

 

Ми вже в неволі не згинем.

 

Прапор просвіти – це знак

 

Наших визвольних доріг:

 

Старець чи молод юнак,

 

Клич під наш прапор усіх.

 

Виженем темряву з хати,

 

Ворог укритись не зможе:

 

Видрем у нього всі втрати,

 

Ти допоможеш нам, Боже.

 

Василь Щурат

 

Вони не повернулися з “січового походу”.

 

Із проголошенням 1 листопада 1918 р. ЗУНР багато саджавських селян пішли

добровольцями до Української Галицької Армії (УГА). У боях за волю

України в 1918-1920 рр. загинули наші односельчани:

 

Мочернюк Микола Федорович

 

Кузьмин Федір Ількович

 

Кузьмин Яків Андрійович

 

Христан Ілько Якович

 

Боднар Іван Миколайович

 

Христан Григір

 

Півторак Михайло

 

Зубко Олекса

 

“Гей, терниста доріженька

 

В'ється круто під гору, -

 

Ми життя дамо за матір,

 

За Вкраїну пресвяту”

 

(Юрій Шкрумеляк, “Січовий похід”).

 

Австрійське панування: Саджавка в 19 – на початку 20 століття.

 

Після першого поділу Польщі в 1772 році Саджавка, як і вся Галичина,

була окупована Австрійською імперією. Село було підпорядковане

Надвірнянській домінії Станиславівського округу новоутвореного

Королівства Галіції і Лодомерії.

 

У 1867 р. було створено Надвірнянський повіт на чолі зі старостою.

 

Переломним в історії нашого краю став 1848 р., коли австрійський цісар

Фердинанд видав указ про скасування панщини в Галичині. Селяни стали

рівноправними громадянами Австро-Угорщини. На честь цієї події в центрі

Саджавки (біля старої школи) був поставлений пам'ятний хрест і посаджено

чотири липи.

 

У 1857 р. в Саджавці проживало 1963 чол. населення, було 393 га орної

землі і 1224 га присадибної. Однак у 60-х роках 19 ст. більш як половина

населення села померла від холери. Ще й досі на околиці села є так

званий “холерний цвинтар”.

 

На початку 20 ст. через село прокладено залізницю “Делятин – Коломия”.

Перший паровий локомотив проїхав біля села в 1905 році.

 

У 1912 році зведено церкву Святої Покрови.

 

У 1910 р. з ініціативи свідомих мешканців засновується Товариство “Січ”,

першим головою якого був Іван Данилюк. Члени “Січі” проводили завзяту

боротьбу з алкоголізмом. Багато січовиків, а за ними й свідомих селян

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ