UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛогіка як наука і її значення (реферат)
Автор
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3801
Скачало1215
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

І. Лекція: Логіка як наука і її значення.

 

План

 

Логіка і її предметне смислове поле застосування і існування.

 

Історія логіки як науки.

 

Значення логіки в роботі юриста.

 

1. Мислення людини підкоряється логічним законам і протікає в логічних

формах незалежно від науки логіки. Вона є лише наслідком існування

певного закономірного стану речей і є його систематизоване і

упорядковане відображення. Так як для фізики причиною її виникнення є

закони Всесвіту, так логіці передують закони мислення. Як фізика, вона

знаходиться в постійному становленні і розвитку, тому що можливості і

предмет її дослідження і відображення безмежно широкий, і не пізнаний.

Багато людей мислять логічно, не знаючи правил логіки, так само як для

падіння (комусь або чомусь) необов’язково знати закони тяжіння або для

розмовляння – закони граматики.

 

Логіка – наука про мислення. Назва її походить від грецького слова logos

– “думка”, “слово”, “закон” і т.д. Термін “логіка” вживається також для

позначення закономірностей об’єктивного світу (наприклад “логіка

фактів”, “логіка речей” і т.д.); для позначення строгості,

послідовності, закономірності процесу мислення (“логіка мислення”,

“логіка міркування”). Закономірний характер мислення є своєрідним

відображенням об’єктивних закономірностей. Логіки мислення є

відображення логіки речей (змістовно). Але на відміну від інших наук,

вивчаючих мислення людини, наприклад, фізіології вищої нервової

діяльності чи психології, логіка вивчає мислення як засіб пізнання.

Логіка, яка вивчає пізнаюче мислення і застосовується як засіб пізнання,

виникла і розвивалась як філософська наука і в теперішній час являє

собою складну систему знань, що включає дві відносно самостійні науки:

логіку формальну і логіку діалектичну (усне пояснення).

 

2. Як самостійна наука логіка склалася більше двох тисяч років назад в

ІV ст. до н.е. Її засновником є давньогрецький філософ Арістотель

(384-322 рр. до н.е.). В своїх працях, які отримали назву “Органон”

(грец. “знаряддя пізнання”), Арістотель сформулював основні закони

мислення: тотожності, протиріччя і виключеного третього – описав важливі

логічні операції, розробив теорію поняття і судження, змістовно дослідив

дедуктивний (силогістичний) умовивід. Арістотелівське вчення про

силогізм склало основу логіки предикатів (математична логіка). Античні

стоїки доповнили теорію силогізму, описавши складні умовиводи (Зенон,

Хрисипп та ін.). Також великий вклад зробили такі мислителі як Гален,

Порфірій, Боецій. В середні віки логіка слугувала в основному релігійній

схоластиці, тим самим удосконалюючи і розвиваючи свої можливості. В

Новий час значний вклад зробив Ф.Бекон (1561-1626), розробивши на

противагу дедуктивній логіці Арістотеля індуктивний метод, принцип якого

виклав у праці “Новий Оганон”. Розроблені методи наукової індукції,

систематизовані пізніше англійським філософом і логіком Д.С.Міллем

(1806-1873) суттєво укріпили позиції логіки як окремої науки. Тим самим

дедуктивна логіка Арістотеля і індуктивна логіка Бекона-Мілля склали

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ