UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМислення (реферат)
Автор
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2216
Скачало775
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Мислення

 

В будений день в спілкувані людей дуже часто використовується термін

“логіка” але врозумінні з таким феноменом як людське мислення. Усім

відомі словосполучення “логіка мислення”, “жіноча логіка”, “де ж

логіка?” тощо. У даному випадку слово “логіка” вживається для позначення

обгрунтованості, доведеності положень, які висуває людина. Тут можна

говорити про логіку як характеристику людського мислення.

 

Мислення – це розумовий процес, у ході якого на основі вже наявних знаь

отримують нове знання. Вихідні відомі висловлювання, з яких виводиться

нове знання, називаються засновниками мислення. Висловлювання, отримане

логічним шляхом із засновників, називається висновком мислення.

 

Розглянемо наступний приклад, який вже став класичним:

 

Усі люди є смертними.

 

Сократ – людина.

 

Сократ є смертним.

 

У цьому мисленні висловлювання “Усі люди є смертними” і “Сократ –

людина” – це засновки, а висловлювання, яке стоїть нижче, – “Сократ є

смертним” – це висновок.

 

На практиці люди частіше за все не мислять за схемами, які наведені як

приклади. Їм притаманно опускати або засновки, або деякі висновки

мислення. Однак для того, щоб дати логічний аналіз якогось мислення,

йогго перш за все необхідно відновити у повному обсязі, тобто виявити

всі йог засновки і висновки.

 

Мислення бувають правильними і неправильними. У правильному мисленні

висновок випливає із засновків із логічною необхідністю. Загальна схема

такого мислення виражає логічний закон, у ньому дотримуються усі правила

логіки.

 

Мислити логічно правильно — це означає мислити у відповідності із

правилами і законами логіки.

 

Мислення, в яких допущені логічні помилки внаслідок недотримання законів

та правил логіки, називаються неправильними. Логічні помилки у процесі

мислення можуть припускатися як ненавмисно (через незнання), так і

навмисно, з метою введення в оману опонента, обгрунтування неправдивого

твердження, якоїсь нісенітниці тощо. У першому випадку логічна помилка

називається паралогізмом, у другому — софізмом. Відмінною рисою софізму

є те, що він, будучи неправильним мисленням, видається за правильне.

 

Софізми відомі ще з давнини. Такими мисленнями широко користувалися у

своїй практиці софісти. Саме від назви цих людей і походить назва

«софізм». Деякі з таких мислень навіть увійшли в історію. Так, ще з

античних часів відомий софізм «Рогатий»:

 

–Що ти не втрачав, то ти маєш.

 

–Роги ти не втрачав.

 

–Отже, в тебе є роги.

 

Це мислення з першого погляду здається правильним. Але у ньому допущено

логічну помилку, яку людина не знайома з логікою навряд чи зможе одразу

винайти.

 

Основним завданням логіки є аналіз правильних мислень. Фахівці з логіки

прагнуть виявити та дослідити схеми таких мислень, визначити їх різні

типи і т. ін. Неправильні мислення в логіці аналізуються лише з точки

зору тих помилок, які в них допущено.

 

Характерні риси правильних мислень

 

Правильні мислення

 

– висновок випливає із засновків з логічною необхідністю

 

– загальна схема такого мислення виражає логічний закон

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ