UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття про умовиводи, його види (реферат)
Автор
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4106
Скачало866
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Поняття про умовивід, його види

 

План

 

Поняття про умовивід.

 

Види умовиводів.

 

Простий категоричний силогізм.

 

1. Знання, які ми виводимо з уже існуючих є опосередкованими чи

виводними. Логічною формою отримання виводних знань є умовиводи.

 

Умовивод – це форма мислення, за допомогою якої із одного чи декількох

суджень виводиться нове судження. Любий умовивід складається з засновків

і висновка, перехід – вивод (логічне – слідування).

 

В залежності від строгості правил виводу розрізняють два види

умовиводів: демонстративні (необхідні) – наслідок необхідно слідує із

засновків і недемонстративні (правдоподібні) – лише ймовірне слідування

висновку із засновків. По направленості логічного слідування, тобто по

характеру зв’язку між знанням різної ступені загальності, яке виражене в

засновках і висновку. З цієї точки зору розрізняють три види умовиводів:

дедуктивні (від загального знання до часткового), індуктивні (від

часткового до загального) і умовиводи по аналогії (від часткового до

часткового).

 

Розглянемо дедуктивний умовивод.

 

Дедуктивним (лат. deductio – “виведення”) є умовивод, в якому перехід

від загального до часткового є логічно необхідним. В залежності від

кількості засновків дедуктивні виводи з категоричних суджень діляться на

безпосередні – висновок виводиться з одного засновку, і опосередковані –

з двох засновків.

 

До побудованих за допомогою переробки безпосередніх умовиводів

відносяться: 1) перетворення, 2) обернення; 3) протиставлення предикату;

4) умовивод за логічним квадратом.

 

;

 

.

 

2) Обернення – перетворення судження в результаті якого суб’єкт

вихідного судження стає предикатом, а предикат – S висновку.

Підкоряється правилу: термін, не розподілений в засновку, не може бути

розподілений в висновку. Простим чи чистим є обернення без зміни

кількості судження – це обернення судження, в яких обидва терміни

розподілені чи нерозподілені. Якщо ж вихідного судження нерозподілений,

то він залишиться таким в висновку, де він стане S, тому його обсяг

обмежиться. Це обернення з обмеженням.

 

 

 

 

 

О – не підлягає оберненню.

 

3) Протиставлення предикату – це перетворення судження, в результаті

якого S стає поняття, яке протирічить Р, а Р – S вихідного судження.

 

 

 

І за допомогою протиставлення не перетворюється.

 

 

4) Умовиводи за “логічним квадратом”. Виводи встановлюють слідування

істинності чи хибності одного судження з істинністю чи хибністю іншого.

 

Розглянемо ці виводи:

 

Відношення протиріччя (котрадикторності) (А-О, Е-І) схеми: A(~O, ~A(O,

E(~I, ~E(I.

 

Відношення протилежності (контрарності) (А-Е) схеми: A(~E, E(~A,

~A((Ev~E), ~E((Av~A).

 

Відношення часткової сумісності (субконтрарності) (І-О) схеми по яким

будуються виводи: ~I(O, ~O(I, I((Ov~O), O((Iv~I).

 

Відношення підпорядкування (А-І, Е-О) схеми: A(I, E(O, E(O, I((Av~A),

O((Ev~E), ~I(~A, ~O(~E, ~A((Iv~I), E(Ov~O).

 

3. Широко розповсюдженим видом опосередкованих умовиводів є простий

категоричний силогізм – який містить три категоричних судження – два

засновки і висновок.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ