UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУмовиводи (лекція)
Автор
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3316
Скачало668
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лекція: Умовиводи.

 

План

 

Умовивід як форма мислення.

 

Типи виводів логіки предикатів.

 

Простий категоричний силогізм.

 

1. Знання, які ми виводимо з уже існуючих є опосередкованими чи

виводними. Логічною формою отримання виводних знань є умовиводи.

 

Умовивод – це форма мислення, за допомогою якої із одного чи декількох

суджень виводиться нове судження. Любий умовивід складається з засновків

і висновка, перехід – вивод (логічне – слідування).

 

В залежності від строгості правил виводу розрізняють два види

умовиводів: демонстративні (необхідні) – наслідок необхідно слідує із

засновків і недемонстративні (правдоподібні) – лише ймовірне слідування

висновку із засновків. По направленості логічного слідування, тобто по

характеру зв’язку між знанням різної ступені загальності, яке виражене в

засновках і висновку. З цієї точки зору розрізняють три види умовиводів:

дедуктивні (від загального знання до часткового), індуктивні (від

часткового до загального) і умовиводи по аналогії (від часткового до

часткового).

 

Розглянемо дедуктивний умовивод.

 

Дедуктивним (лат. deductio – “виведення”) є умовивод, в якому перехід

від загального до часткового є логічно необхідним. В залежності від

кількості засновків дедуктивні виводи з категоричних суджень діляться на

безпосередні – висновок виводиться з одного засновку, і опосередковані –

з двох засновків.

 

До побудованих за допомогою переробки безпосередніх умовиводів

відносяться: 1) перетворення, 2) обернення; 3) протиставлення предикату;

4) умовивод за логічним квадратом.

 

;

 

.

 

2) Обернення – перетворення судження в результаті якого суб’єкт

вихідного судження стає предикатом, а предикат – S висновку.

Підкоряється правилу: термін, не розподілений в засновку, не може бути

розподілений в висновку. Простим чи чистим є обернення без зміни

кількості судження – це обернення судження, в яких обидва терміни

розподілені чи нерозподілені. Якщо ж вихідного судження нерозподілений,

то він залишиться таким в висновку, де він стане S, тому його обсяг

обмежиться. Це обернення з обмеженням.

 

 

 

 

 

О – не підлягає оберненню.

 

3) Протиставлення предикату – це перетворення судження, в результаті

якого S стає поняття, яке протирічить Р, а Р – S вихідного судження.

 

 

 

І за допомогою протиставлення не перетворюється.

 

 

4) Умовиводи за “логічним квадратом”. Виводи встановлюють слідування

істинності чи хибності одного судження з істинністю чи хибністю іншого.

 

Розглянемо ці виводи:

 

Відношення протиріччя (котрадикторності) (А-О, Е-І) схеми: A(~O, ~A(O,

E(~I, ~E(I.

 

Відношення протилежності (контрарності) (А-Е) схеми: A(~E, E(~A,

~A((Ev~E), ~E((Av~A).

 

Відношення часткової сумісності (субконтрарності) (І-О) схеми по яким

будуються виводи: ~I(O, ~O(I, I((Ov~O), O((Iv~I).

 

Відношення підпорядкування (А-І, Е-О) схеми: A(I, E(O, E(O, I((Av~A),

O((Ev~E), ~I(~A, ~O(~E, ~A((Iv~I), E(Ov~O).

 

3. Широко розповсюдженим видом опосередкованих умовиводів є простий

категоричний силогізм – який містить три категоричних судження – два

засновки і висновок.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ