Реферат
на тему:
“Транкінгові системи зв’язку”
Сучасне суспільство не може обходитися без обміну інформацією, без
спілкування. Тому на сьогодні існує дуже багато можливостей щодо
передачі інформації. Один з таких способів є транкінг.
Транкінг – це сукупність каналів зв’язку, що розподіляються автоматично
між користувачами. У звичайній системі за групою користувачів “А”
закріплені канал А, за групою “У” – канал В и т.д. Якщо користувач із
групи “А” виявляє, що канал А зайнятий, то з цим нічого не можна
поробити, навіть якщо канал У вільний. У результаті цього пожежна чи
машина швидка допомога, оснащена такою системою, приїжджає на сорок
хвилин пізніше, а міліцейська не приїжджає взагалі, тому що ловити
злочинця вже пізно.
Слово “транк” походить від англійського trunk – пучок, символ, у
телефонії цей термін означає “магістраль”.
У транкінгових системах замість одного каналу, до якого звертається
трохи користувачів, міститься група каналів (символ), доступних усім
користувачам даної системи. Коли хто-небудь з них захоче провести сеанс
зв’язку, він автоматично одержує доступ до будь-якого вільного каналу.
По закінченні з’єднання канал може бути автоматично наданий іншому.
Існує кілька базових різновидів транкінгових систем.
Без каналу керування. У цьому випадку вільний канал “позначається”
спеціальним сигналом – маркером. Центральая станція такої системи
периодицески передає визначену послідовність, автоматично розпізнавану
станцією абоненти. У випадку
виклику радіостанція займає кожної з вільних каналів. Усе це
відбувається непомітно для користувача – не потрібно безладно натискати
клавіші і прислухатися до шумів ефіру.
До таких систем відносяться SmarTrunk II фірми “SmarTrunk System inc.”
і Larcer фірми “CES”.
Перевагти таких систем – це дешеве базове і периферійне устаткування,
простота установки й експлуатації.
Недоліки цих систем:
при збільшенні кількості каналів і завантаження системи істотно
збільшується час пошуку вільного радіоканалу для встановлення зв’язку;
час установлення зв’язку більше, ніж в інших систем;
неможливість створення багатозонових систем;
скорочений набір функцій і сервісу.
Другий різновид транкінгових систем має канал керування. Присутність
його зводить до мінімуму час чекання з’єднання. У цьому випадку система
сама визначає наявність незайнятих каналів і переключає на них станцію
абонента.
Система з виділеним каналом. Багато найбільших компаній використовують
при побудові системи керування на основі виділеного каналу.
Мікропроцесорний блок керування контролює всі базові станції в зоні
обслуговування. Один з каналів виділяється для використання винятково з
метою правління і являє собою своєрідне “керівне ланка” даної системи.
Його основна функція – установлення з’єднання між двома абонентами
системи.
Робота цієї системи здійснюється так: Припустимо, що диспетчер хоче
вийти на зв’язок із усіма користувачами якої те групи, наприклад,
транспортного відділу. Він натискає кнопку, після чого передавач
центральної станції посилає коротку послідовність цифрових даних. Ці
дані однозначно визначають зухвалий пристрій і вводять у центральний
системний контролер заявку на використання каналу. По її одержанні
визначається вільний канал і посилає всім користувачам цікавлячої
диспетчера групи відповідне повідомлення. Користувачі автоматично
переключаються на обраний контролером канал. Користувачі інших груп при
цьому продовжують сканування виділеного контрольного каналу.
До систем з виділеним каналом керування відносяться SmartNet, SmartZone
фірми Motorola і всі системи, побудовані на основі протоколу MPT 1327 –
ACCESSNET, ActioNet, TaitNet.
У таких систем наявність виділеного каналу керування збільшує загальна
кількість радіоканалів системи.
При використанні виділеного каналу керування всі запити на доступ до
системи здійснюються через цей канал. При цьому максимальне використання
ресурсів, забезпечуване методом ALOHA, застосовуваному в системах з
виділеним каналом керування, складає близько 37%. У результаті ресурси
системи обмежені навіть при передачі по керуючому каналі копітких
пакетів.
Система обробляє всі запити, що надходять, тільки послідовно. При
збільшенні завантаження і зменшенні числа вільних каналів час чекання
збільшується експоненциально.
Транкінгові системи без виділеного контрольного каналу. У системах
такого роду в місце спеціально виділеного каналу використовується один
із приемопередатчиков центральної станції. За тією чи іншою групою
нажестко закріплюється один з каналів, що він не зайняв. У противному
випадку блок керування (контролер), що розподіляє канали системи,
переключає користувача на будь-який вільний. Якщо зайняті всі канали,
апарат сповіщає про це при спробі почати сеанс зв’язку.
Постійне відновлення інформації досягається за допомогою того, що не
зайнятий у сеансу зв’язку приемопередатчик і визначеною частотою передає
короткі пакети даних закріпленим за ним лобильним пристроям і
центральним станціям. У такий спосіб постійно мається інформація про
вільні на даний момент каналу. Ці дані використовуються при
атоматическом переключенні пристроїв.
При побудові великих міжрегіональних систем у транкінгових мережах може
бути передбачена можливість роумінгу, тобто використання радіостанцій в
інших пунктах.
Спочатку транкінгові системи будувалися по однозоновому принципі, коли
весь канальний ресурс закріплювався за однією центральною станцією.
Антена такої станції звичайно розташовувалася за принципом маяка – у
найбільш високій крапці передбачуваної зони обслуговування.
Прийомопередатчик кожного каналу контролюється спеціальним блоком
керування – контролером. Максимальне число каналів на центральній
станції – 24, причому один з них керуючий. Для приведення сеансу зв’язку
він надає кожної з вільних каналів системи. Загальна взаємодія системи
здійснюється через блок сполучення.
По загальній шині передачі данних він з’єднаний з контролерами каналів,
забезпечуючи функціональне керування, облік і тарифікацію з’єднань, а
так само контроль її стану і конфігурацію через термінал керування
SYSCON. Термінал може підключатися безпосередньо через порт RS 232 чи,
якщо ви хочете заслужити репутацію прогресивного молодого фахівця, по
модему.
Припустимо, що з’явилася велика група користувачів, що бажають
скористатися послугами такої системи, але знаходиться на відстані, як
мінімум у два рази перевищуючим радіус дії системи.
Для рішення цієї проблеми було запропоновано розділити передбачувану
територію обслуговування на кілька зон великого чи малого радіуса дії.
Цей зв’язок одержав найменування стільникової.
Побудова міжрегіональних систем. Можна об’єднати через міжрегіональний
процесор до 16 систем MPT-1327, здійснюючи комунікацію розмовних каналів
через додатковий комутатор. Стандарт MPT-1327 задовольняє всією основною
вимогою, пред’явленим до стандартів подібного роду: він забезпечує вам
можливість широкого вибору апаратного забезпечення різних виробників і
об’єднання разразнених мереж у єдину. Крім того, системи, засновані на
даному стандарті, не просто ефективні, але і вигідні економічно. У
багатьох системах передбачена перевірка кожної радіостанцій на право
користування зв’язком при кожнім виклику, що забезпечує досить
ефективний захист інформації.
Для українських умов найбільш придатним є LTRt + SMRlink системи. По
сукупності техніко-експлутаційних і цінових параметрів, ці системи
перевершують аналогові транкінгові системи. Розгортання LTRt + SMRlink
систем дозволить не тільки встановлювати багатофункціональні недорогі
транкінгові системи, але і з їх допомогою поєднувати вже існуючі системи
інших протоколів.
Усі системи, що використовують відкритий протокол LTRt по визначенню
забезпечують роботу звичайних LTRt радіостанцій будь-якого
виготовлювача, а їхня відмінність між собою полягає в основному методами
об’єднання базових станцій у многозонових системах, загальним керуванням
системами, методами пошуку і реєстрації абонентів у зонах і варіантами
зв’язку з мережами загального користування.
Системи на базі протоколу LTRt + SMRlink, у порівнянні із системами на
базі протоколу MPT-1327 забезпечують:
Можливість побудови мультипротокольних систем, що дозволяють будь-якої
базової станції в багатозоновій системі забезпечувати зв’язком з
радіостанциями стандарту LTRt, ARCnet, а так само зі звичайними не
транкінговими радіостанциями. Це дозволяє абонентам, що мають
радіостанції різних протоколів, що працюють у різних діапазонах частот
зв’язується між собою, начебто вони працюють в одній системі з єдиним
протоколом.
Можливість побудови мультичастотних систем, коли частина каналів працює
в одному частотному діапазоні (наприклад, 800 Мгц), інша частина в
другому (900 Мгц, 400 Мгц, 300 Мги, 147-174 Мгц) і т.д. Можлива так само
організація зв’язку з радіостанциями КВ діапазону (3-30 Мгц) при
установки додаткового устаткування.
Використана література:
Дещо про транкінгові системи. – К., 2000.
Новое в технике. – М., 2001.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
