UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВідродження української культури у 20-х рр. ХХ ст (реферат)
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4310
Скачало705
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

до диференційованого заліку

 

на тему: Відродження української культури у 20-х рр. ХХ ст.

 

Освіта і наука.

 

В 1926 р. у містах України, як і напередодні війни та революції, жило

всього 20 відсотків населення; НЕП здебільшого повернув до великих міст

тих мешканців, які розійшлися по селах та провінціях у часи голоду і

незгод. Але різко змінилася картина культурного життя. Передусім це

пов’язано новим характером освіти та складам студентства та учнівської

молоді. З 19919 р. в Україні діяла нова система навчання, рідко з якою,

основою освіти стала “єдина трудова школа” з загальним терміном навчання

10 років, що мала два ступені – семирічна школа – був обов'язковим для

всього населення, безплатним і орієнтованим на поєднання загальної та

професійно-трудової освіти. Після семирічки навчання можна було йти в

загальні школи, технікуми.

 

У 1920 р. під керівництвом наркома Гринка в Україні проведено реформу

освіту, що відрізнялася від аналогічних російських реформ. Університети

в Україні було ліквідовано, на їх місце та педагогічних інститутів

організовано так звані Інститути народної освіти (ІНО), що мали два

факультети – професійної освіти та соціального виховання.

 

У 1921 р. при ІНО створені “робітничі факультети” (робітфаки) для

підготовки до вступу у вищі навчальні заклади вихідців із робітничого

класу та селян бідноти. Паралельно розгорнута широка компанія ліквідації

неписемності. Через неї за 10 років перейшло два мільйони селян.

 

Рисою освітніх реформ була їх робітничо-селянська орієнтація. Українську

Академію мистецтв більшовики перетворили на Київський художній інститут,

ліквідували таким чином автономію цього закладу; натомність на

“гетьманську” Академію наук вони зважали й обмежилися прийняттям

Положення про Всеукраїнську Академію наук, постанова уряду від 14 червня

1927 р., яке так ніколи в повному обсязі й не було впроваджене в життя.

 

Наслідком культурного життя Україна в перші роки комуністичної диктатури

було з одного боку різке розширення соціалістичної бази української

культури, залучення до культури “вчорашніх малописемних мас”, а з іншого

боку неминуче низьке зниження “планки” мінімуму культурності, можна

сказати, орієнтація на посередній рівень.

 

Проте, діяли і протилежно спрямовані сили. Зберегла виплив стара еліта,

якам діяла проти більшовизму.

 

Столицею Української Соціалістичної Республіки тоді був Харків. Але Київ

у культурному відношенні залишався своєрідною культурною столицею. Тут

працювала Академія Наук, Київський Художній інститут, Київська

консерваторія і музично-драматичний інститут ім. М.Лисенка. в Києві

діяло 5 українських театрів: Державний ім. Шевченка, Народний, з

районних, а також три російські – ім.Леніна, Державний,

Червоноармійський. У 1922 Лесь Курбас створив театр “Березіль”.

 

Харків був літературним центром. У приміщенні ВУЦВИК знаходилась

кімната-кабінет української партії і члена ВУЦВИК, головного редактора

газети “Вісті” і організатора всіх починань, і особливо, що стосувались

літератора Василя Елиана-Блакитного. Ним було створено “Гарт”, “Плуг” і

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ