UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗарубіжна культура ХІХ - початку ХХ ст. (реферат)
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13420
Скачало943
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Зарубіжна культура XIX — початку XX ст.

 

План

 

Загальні риси розвитку культури XIX ст.

 

2. Основні художні течії XIX— початку XX ст.

 

1. В історію світової культури XIX ст. увійшло як доба піднесення і

розквіту літератури, образотворчого мистецтва, музики. Саме в цей час

з'явилися твори, що становлять дорогоцінне надбання духовної культури

всього людства.

 

Аналізуючи розвиток культури за цей період, передусім варто зазначити,

що на нього вплинули значні світоглядні та соціальні зміни.

Поглиблювалася наукова революція, набирала оберти капіталізація

суспільства, посилювалися демократичні процеси в політичному житті.

Бурхливий розвиток більшості європейських країн сприяв поширенню

прогресивних ідей. Історія людства бачилась як цілісний висхідний

процес, на вершині якого знаходилися цивілізовані країни Заходу.

Пріоритет західної європейської культури не підлягав сумніву. Філософи

та історики першої половини XIX ст. прагнули з'ясувати закономірності

різних періодів світової історії, намагалися перекинути місток між

минулим, сучасним і майбутнім, використати так звані об'єктивні закони

історії для розбудови нового, "досконалого", суспільства.

 

Світоглядні уявлення європейської людини цієї доби формувалися під

безпосереднім впливом принципу історизму. Інтерес до історичних наук у

першій половині століття надзвичайно зріс. Справді, коли протягом життя

одного людського покоління руйнуються монархії, виникають нові держави,

повністю перекроєна політична карта Європи, докорінно змінюється життя

цілих народів, люди на власному досвіді переконуються в тому, що

суспільство безперервно розвивається. Чому виникають соціальні

катаклізми, чи очікують людство нові потрясіння і коли? На всі ці

питання шукали відповідь у книгах істориків. Загальне захоплення

історією було таким же характерним для XIX ст., як захоплення філософією

для XVIII ст. або природничими науками для XVII ст.

 

Майже в усіх європейських країнах утворюються історичні товариства,

засновуються музеї, починають видаватись історичні журнали, формуються

національні школи істориків. Найвагомішою серед них була школа, яка

склалась у Франції доби Реставрації (О. Тьєррі, О. Міньє, Ф. Гізо).

Зокрема, Огюстен Тьєррі (1795—1856) вважав, що історична наука повинна

бути не "біографією влади", а "біографією маси". "Рух народних мас до

свободи, — писав він, — видався би нам більш величнішим, ніж походи

завойовників, а їхні бідування зворушили б нас більше, ніж нещастя

королів, позбавлених престолу".

 

У XIX ст. завершується процес формування наукового світогляду

європейської людини, розпочатий у попередні століття. На цьому грунті

створюється нова культура, в котрій експериментальна наука поступово

займає домінуючі позиції. Це виявилося вже на початку століття, коли

наука остаточно зайняла належне місце серед предметів викладання і стала

незалежною від релігії та філософії. Вчений вже не називає себе

філософом, як це було у XVIII ст. Його вже не цікавлять метафізичні

причини буття, він цілком віддається практичному застосуванню своїх

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ