UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРоль національної культури в утвердженні та розвитку незалежної України (реферат)
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2462
Скачало363
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Робота до диференційованого заліку

 

на тему:

 

“Роль національної культури в утвердженні та розвитку незалежної

України”

 

 

Оголошення керівництвом СРСР перебудови і наростання

національно-визвольного руху мали значний вплив на стан культури.

Проголошення незалежності перетворило культурну політику на одну з

важливих сфер діяльності держави. У схвалених Верховною Радою України на

початку 1992 року “Основах законодавства про культуру” сформульовані

основні заходи держави з питань культурного будівництва. Культура

розглядається як один з головних чинників національного відродження,

подолання соціально-екологічної і політичної кризи, збереження

національної самобутності українців та національних меншин, що населяють

Україну.

 

З перших днів незалежності стало відомо, що з її національним складом,

широким спектром регіонально-політичних та регіонально-культурних

відмінностей, релігійною неоднорідністю духовно-культурне життя може

функціонувати тільки на засадах плюралізму. Такий підхід гарантує кожній

людині або соціально-політичній групі вибір ідеології, забезпечує

гарантію прав людини, її свободу в духовному розвитку і задоволенні

власних культурних потреб.

 

У другій половині 80х років творча інтелігенція стала стрімко

втягуватися в суспільну діяльність. Активну громадську позицію зайняли

творчі спілки, зокрема Спілка письменників України. На письменницьких

форумах обговорювалися наболілі питання, багато уваги приділялося

радянській історії, розкриттю злочинів сталінізму, говорилося про

необхідність реабілітації жертв тоталітарного режиму.

 

Українські письменники, науковці, митці стали ініціаторами створення

перших незалежних від КПРС громадських організацій – Народного Руху

України, Товариства української мови імені Т.Г.Шевченка,

історико-просвітницького товариства “Меморіал”. Їхні представники

увійшли до керівних органів практично всіх новостворених політичних

партій. Громадянам надовго запам’ятаються сміливі виступи в стінах

українського парламенту В.Яворівського, Д.Павличка, Р.Іваничука,

В.Чорновола, О.Шевченка, І.Калинець. українська інтелігенція, діячі

науки, культури не лише сприйняли політику перебудови, а й були тією

соціальною групою, яка активно діяла з метою її розвитку та поглиблення.

 

Серед найгостріших питань суспільно-політичного життя другої половини

80-х років було питання про національно-мовний статус республіки.

Завдяки гласності широкі кола громадськості усвідомлювали глибину

деформації у сфері функціонування української мови корінного населення

народу України.

 

До широкого загалу дійшли відомості, що в Україні є міста і навіть

обласні центри, де немає жодної школи з українською мовою навчання – у

Києві з 300 тис. учнів українською мовою навчалося близько третини. За

цих умов офіційні структури вже не могли не зважати на активний рух

громадськості проти дискримінації української мови.

 

Розробилися заходи щодо розширення мережі українських шкіл, збільшення

випуску українських газет, передач по радіо і телебаченню.

 

Утвердженням державного статусу української мови було прийнято 29 жовтня

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ