UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРенесанс (реферат)
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2964
Скачало786
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Ренесанс у Західній Європі (від франц. Renaissance -

Відродження) охоплює період від останньої третини XIII ст. до кінця XVI

ст., а в Англії він тривав ще й на початку XVII ст. За досить короткий,

порівняно з середньовіччям, час закладено і підвалини нового етапу в

історії світової культури, серед яких — реалістична й гуманістична

художня творчість, секулярне світобачення, уявлення про свободу і

гідність людської особистості. Залежно від конкретних історичних умов

у кожній західноєвропейській країні культура Відродження формувалася,

розвивалася, досягала розквіту й переживала кризу пізнього і періоду

по-різному. Найповніше й найпослідовніше еволюція Відродження проходила

в Італії, де чітко вирізняються чотири її етапи: так званий

Проторенесанс (остання третина XIII — початок XIV ст., період, під час

якого з'явилися перші ознаки якісних змін у культурному процесі) та

власне Відродження, в якому розрізняють раннє (початок XIV — 90-ті роки

XV ст.). Високе (90-ті роки XV — початок XVI ст.) і пізнє Відродження

(40-ві роки XVI — початок XVII ст.).

 

Секуляризація культури цілком відповідала інтересам молодої буржуазії,

що ставала панівною силою в містах. Проте своєю гуманістичною

спрямованістю, героїчним оптимізмом, гордою вірою в людину, широкою

народністю образів мистецтво Відродження виходило за рамки ідеології

ренесансної буржуазії.

 

Філософська думка Відродження створює нову, пантеїстичну в засадах

картину світу. В ній немає місця для ідей божественного творіння, Бога

ототожнено з природою, природу й людину обожнено. Внаслідок ревізії

філософського змісту цих понять бог філософії Відродження втрачає деякі

риси, що ними його традиційно наділяли ортодоксальна релігія,

схоластичне богослів’я, і набуває нових. Він втрачає свободу, він не

творить світ нічого», а стає вічним його супутником, зливається з закон

природної необхідності. А природа набуває рис божественні тобто з

творінням Божого перетворюється на першоосновою речей, якій притаманні

всі необхідні для творення сили.

 

Яскравою рисою філософії Відродження був антропоцентризм. Людина

традиційно була важливим об'єктом філософського аналізу й неодноразово в

історії філософії ставала центральною ланкою в системі зв'язків

універсуму. Згідно з августинівським трактуванням цієї проблеми, що

панував впродовж усього середньовіччя, попри те, що світ існує для

людини й вона стоїть на найвищому щаблі в ієрархії істот, що їх створив

Бог, людина не є самодостатньою, а має значення тільки у своєму

ставленні до Бога, у понятті гріха та вічне спасіння, якого неможливо

досягти, спираючись тільки на власні сили. Гуманістична філософія

Відродження цікавиться передусім земним призначенням людини. Розпад

феодальних устоїв права й моралі, нестабільність, широкий спектр нових

суспільних відносин, напружена драматична боротьба класів і станів,

зіткнення приватних інтересів — ці обставини сприяли активній участі

кожного громадянина в суспільному житті відкрили простір для енергійної

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ