UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКнигодрукування і розвиток літератури в Україні 17-18 століття (реферат)
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15551
Скачало1063
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

„Книгодрукування і розвиток літератури в Україні 17-18 століття”

 

Протягом XVI—XVII ст. друкарні засновуються в багатьох містах України.

Збільшився випуск нових книжок. Так, Львівська друкарня в 1591—1622 рр.

видрукувала 13 книжок, Острозька — за 1574—1595 рр. — 18 книг, Київська

— за 1615—1630 рр. — 40 книг, серед яких значну частину складали

монументальні твори на 500—1500 сторінок.

 

Київ відіграв важливу роль у поширенні книгодрукарства, розвитку

мистецтва оформлення книг, поліграфічної техніки. В 1615 р. в

Києво-Печерській лаврі було засновано типографію, перша друкована книги

якої — “Часослов” побачила світ у 1616 році. Протягом короткого часу

навколо друкарні утворився гурток вчених, просвітителів, письменників.

Активну роль у ньому відігравали Захарія Копистенський, Памва Беринда,

Лаврентій Зизаній, Тарасій Земка та багато інших.

 

Книжкову продукцію друкарні Києво-Печерської лаври можна поділити на

кілька тематичних напрямків:

 

1. Церковно-служебна література.

 

2. Богословська.

 

3. Навчальна.

 

4. Світсько-полемічна література та віршовані твори.

 

Більшість видань складала церковно-служебна література. У Києві кількома

виданнями виходили “Служебник”, “Псалтир”, “Номоканон”, “Тріодь”,

“Акафіст” тощо. Характерною особливістю їх було намагання видавців

наблизити книги до читача шляхом перекладу деяких розділів на мову,

близьку до розмовної. Діячі вже згаданого київського гуртка переклали та

відредагували “Бесіди Іоана Златоуста на 14 послань св. ап. Павла” (1623

р.) та “Бесіди Іоана Златоуста на дії св. апостолів” (1624 р.). У 1625

р. в Лаврській друкарні було видано ще один значний богословський твір

“Тлумачення Андрія Кесарійського Апокаліпсису Іоана Богослова”. Видання

богословських книг було одним із засобів боротьби проти католицизму і

уніатства. Великою популярністю користувалось “Євангеліє вчительне”

(1637 р.) — збірник повчань у недільні дні, вибраних із творів Іоана

Златоуста.

 

Лаврська друкарня видавала і навчальні книги. Поряд з “Часословом”

друкарня видала “Лексікон слав’янороскій”, який уклав Памва Беринда.

 

Більшість видань друкарні виходило давньослов’янською мовою, але

друкувались книги й іншими мовами.

 

Видання Києво-Печерської друкарні відзначались високою поліграфічною

технікою. Більшість з них, особливо богословські твори, видавались в

аркуш. Такі книги мали парадний вигляд, а, отже, і коштували дорого.

Книги, які були розраховані на більш масовий вжиток — “Часослов”,

“Псалтир”, “Лексікон”, віршована література друкувалась в піваркуша.

Лаврські видання починались з титульного аркуша, прикрашеного гравюрами

на сюжет книги. Крім назви книги, на ньому зазначались рік і місце

видання. Зі зворотньої сторони вміщувались герб меценатів, які

матеріально підтримували друкарню, і вірші, котрі тлумачили геральдичні

знаки. Як правило, книги супроводжувались передмовами, присвятами,

післямовами.

 

Текст книги друкувався в рамці, іноді орнаментованій. Сторінки

оформлялись заставками, кінцівками. Лаврські видавці намагались яскраво

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ