UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКультура ХХ століття (реферат)
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7458
Скачало1116
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

КУЛЬТУРА ХХ СТОЛІТТЯ

 

Характер сучасної культури. Маскульт і висока культура Заходу. Масова

культура як засіб культурної війни. Культурна самобутність народів

світу. Різноманітність культур і засоби масової інформації. Космізація і

екологізація культури. Діалог культур Заходу і Сходу

 

Панорама культури ХХ ст. досить барвиста. Зовсім незначна частина

населення світу - мисливці та збирачі - є носієм архаїчної культури;

більша частина людства перебуває на рівні традиційної, аграрної

культури; і лише одна третина з 5 млрд. людей досягла стадії

науково-технічної, сучасної культури. Цілком зрозуміло, що внаслідок

потужного розвитку засобів масової комунікації та інформації сучасна

культура впливає на архаїчну і традиційну культури багатьох народів

світу. У зв'язку з цим необхідно розглянути характер сучасної культури,

окреслити її контури і виділити основні риси. Для сучасної культури

характерні насамперед такі процеси, як індустріалізація та

інституціоналізація.

 

Витоки процесу індустріалізації походять з далекого минулого, однак

сьогодні цей процес різко прискорився. Зруйнувавши звичаї, пов'язані зі

старими формами виробництва, змінивши звички вжитку, відірвавши

трудівників від їх грунту, індустріалізація релятивізувала культуру як

середовище. Нині інформація і різноманітність техніки інформації

сприяють посиленню абстрактної раціоналізації колективного життя в

цілому. Сюди можна приєднати й такі явища, як прискорене навчання,

розповсюдження великих тиражів преси, супутникове телебачення, нові

системи аудіовізуальної техніки, зіткнення партій. Все це призвело до

створення досить ефективного світу думок - нової фігури культури як

горизонту.

 

Будь-яке суспільство являє собою спадковість інститутів, тобто

організованих форм колективного життя, спадкоємність яких утворює сферу.

Ці інститути - щось подібне тканині, яка зіткана із звичаїв, звичок, із

переплутаних ниток колективної пам'яті. В усіх суспільствах, навіть

архаїчних, ця тканина замінюється від різкого чи плавного ходу історії.

Процес програмування інституціоналізації культурних змін, котрий почався

ще в минулі сторіччя, нині швидко поширюється. Наука і мистецтво стають

індустрією, механізм розвитку якої ховається від його творців. Навчання

стає все більше формалізованим: школа розповсюджує свій вплив, і

навчання віднині - турбота держави; людська поведінка на всіх своїх

стадіях дає привід для уроків, лекцій, програм і екзаменів. Для всіх цих

різноманітних починань необхідні базис, організація, бюрократія, чітко

визначені норми. На зміну повільним процесам інституціоналізації

минулого, коли в людей було відчуття певної стабільності культурного

середовища, прийшло її виробництво. У певному смислі нині відбувається

незвичайне зміщення культури як середовища в бік культури як горизонту.

 

Слід звернути увагу на той момент, що ХХ ст. народило феномен

"конгломератної культури". Це означає, що відкриття в галузі живопису,

музики, літератури, психології, етики не "стикуються" з теоремою Геделя

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ