на тему:
“Поняття, структура та функції культури”.
План.
Поняття культури.
Світова культура та її поняття.
Національна культура.
Функції культури:
а) інформативна;
б) пізнавальна;
в) регулятивна;
г) семіотична;
д) ціннісна.
Поняття “культура” складне і багатогранне. Чимало філософів та інших
дослідників давніх і новітніх часів цікавились цим питанням. Саме слово
“культура” латинського походження і означає “обробіток”, “догляд”.
Вперше це поняття вжив видатний римський мислитель, оратор і державний
діяч Цицерон (106-43 рр. до н.е.). У культурі він вбачав, з одного боку,
діяльність по перетворенню природи на благо людини, а з іншого – засіб
удосконалення духовних сил людини, її розуму.
Пізніше слово “культура” все частіше починає вживатися як синонім
освіченості, вихованості людини, і в цьому розумінні воно увійшло по
суті у всі європейські мови. У середні віки поняття “культура”
асоціюється з міським укладом життя, а пізніше, в епоху Відродження, з
досконалістю людини. Нарешті, у ХVІІ ст. слово “культура” набуває
самостійного наукового значення.
Німецький філософ ХVІІ ст. Й. Гейдер відстоював ідею історичного
прогресу людства, пов’язуючи його з розвитком культур. Він підкреслював,
що творення і засвоєння набутої людством культури є необхідною умовою
становлення людини, її “другим народженням”.
Український філософ Г.Сковорода вперше поставив питання про культуру як
окремий, незалежний від природи, символічний світ, у якому вищі цінності
людського буття, все святе і божественне, розкриваються і побутують у
символічній формі.
Сьогодні не існує загальноприйнятого визначення культури. У світовій
літературі можна знайти більш як 500 визначень поняття “культура”. Ось
деякі з них:
Культура – все те, що є результатом людської історії.
Культура – як міра людяності людини.
Культура – все те, що людина створила власним розумом, а не отримала від
природи.
Культура – це матеріальний і духовний прогрес як індивідів, так і
різноманітних соціально-національних спільнот.
Культура – водночас історично визначений рівень розвитку суспільства,
творчих сил і здібностей людини, виражений у матеріальних і духовних
цінностях, створених самою людиною.
Традиційно розрізняють два основні напрямки культури – матеріальний і
духовний – відповідно до двох головних сфер людської діяльності –
матеріальної і духовної. Матеріальна культура охоплює всю сферу
виробничої діяльності людства та її результати: як знаряддя праці,
житло, предмети повсякденного побуту, одяг, будівельні споруди, засоби
зв’язку, пам’ятники і монументи тощо. духовна культура стосується
області свідомості, пізнання, моралі, виховання, освіти, науки,
мистецтва, літератури та інших сторін духовної діяльності людини. Сюди
також належать релігія і міфологія, світоглядні, політичні, моральні та
інші уявлення людей. Між матеріальною і духовною культурою існує тісна
органічна єдність.
Будь-яка абсолютизація чи недооцінка матеріальної або духовної сторони
культури надзвичайно збіднює її як багатогранне і цілісне явище.
Структура культури являє собою цілий макросвіт. Вона охоплює освіту,
науку, мистецтво, літературу, міфологію, мораль, політику, право,
релігію. При цьому всі її елементи взаємодіють між собою, утворюючи
єдину систему такого складного явища, як культура.
Також визначається певна типологія культури відповідно до її носіїв.
Залежно від цього необхідно виділити світову і національну культури.
Світова культура – це синтез кращих досягнень усіх національних культур
різних народів, що населяють нашу планету.
Національна культура уособлює надбання культур різних соціальних верств
і прошарків населення кожного суспільства.
Своєрідність національної культури, її неповторність і оригінальність
виявляються як у духовній (мова, література, музика, живопис, релігія),
так і в матеріальній (традиції виробництва, праці, ведення господарства)
сферах життя і діяльності народу. Так, зокрема, виділяють національні
культури – українську, російську, французьку та ін.
Кожен народ, створюючи власну національну культуру, тим самим робить
внесок у світову культуру, здійснюючи за її допомогою зв’язок з
навколишньою природою та іншими народами. В результаті такого
спілкування відбувається взаємне культурне збагачення. І як наслідок –
різні культури розвиваються, ускладнюються, стають набагато
різноманітнішими.
Світова культура – феномен глобальний. Національна культура є частково і
джерелом світової культури, одночасно витікаючи з неї. Без глобальної
культури не може бути регіональної, самобутньої національної і навпаки.
Світовій культурі властивий інтегральний процес. Національні ж мають
диференційований характер.
У відповідності з носіями виділяють також культуру соціальних суб’єктів
(міську, сільську, професійну, молодіжну).
Упродовж розвитку людства виокремились певні культурні епохи: антична,
середньовічна, культура епохи Відродження; окремі форми культури:
політична, соціальна, правова, економічна, екологічна, фізична, моральна
і т.д.
Культуру потрібно культивувати, бо вона для кожного народу є джерелом
стійкості і добра, фактором національної гідності, водночас втілюючи
історичний досвід самого народу, його творчий потенціал, служить
підґрунтям для духовного розвитку наступних поколінь. Прогрес
суспільства поєднується і супроводжується також культурним прогресом.
Складна і багаторівнева структура культури визначає різноманітність її
функцій в житті суспільства й окремої людини. Головною функцією
культури, на думку багатьох вчених, є людинотворча, або гуманістична.
Всі інші функції так чи інакше пов’язані з нею і навіть випливають з
неї.
Однією з найважливіших функцій будь-якої культури є передача соціального
досвіду. Тому її називають інформаційною. Культура виступає єдиним
механізмом передачі соціального досвіду від покоління до покоління, від
епохи до епохи, від однієї країни до іншої. Адже, крім культури,
суспільство не має інакших способів передачі досвіду, нагромадженого
попередниками. Саме через це культуру не випадково вважають соціальною
пам’яттю людства, а розрив культурних зв’язків між поколіннями
призводить до її втрати (феномен “манкуртизму”) з усіма негативними
наслідками.
Іншою провідною функцією є пізнавальна. Вона тісно пов’язана з першою і
випливає з неї. Культура, яка концентрує в собі кращий соціальний досвід
багатьох людських поколінь, набуває здатності створювати сприятливі
умови для його пізнання і засвоєння.
Можна стверджувати, що суспільство інтелектуальне настільки, наскільки
воно використовує багатющі знання, які містяться в культурному генофонді
людства. Всі типи суспільства суттєво різняться між собою саме за цією
ознакою. Одні з них демонструють надзвичайну здатність через культуру
увібрати все краще, нагромаджене людьми, і поставити собі на службу.
Такі суспільства (наприклад, в Японії) демонструють величезний динамізм
у багатьох галузях науки, техніки, виробництва. Інші – не здатні
використати пізнавальної функції культури і все ще “винаходять
велосипед”, залишаючись на досить низькому щаблі розвитку.
Регулятивна функцій культури пов’язана, перш за все, з визначенням
(регуляцією) різних сторін, видів суспільної і особистої діяльності
людей. У праці, побуті, міжособистісних відносинах культура так або ж
так впливає на поведінку людей та їхні вчинки, на вибір тих чи інших
матеріальних і духовних цінностей. Регулятивна функція культури
спирається на такі нормативні системи, як мораль і право.
Семіотична, або знакова (семіотика – вчення про знаки), функція також
досить важлива для розвитку культури. Являючи собою певну знакову
систему, без оволодіння якою досягнення культури стають неможливими.
Так, мова – засіб спілкування людей; літературна мова – важливий засіб
оволодіння національною культурою. Специфічні мови потрібні для пізнання
особливого світу музики, живопису, театру.
Природничі науки (фізика, математика, хімія, біологія) також мають свої
знакові системи.
Ціннісна (ціннісно-орієнтаційна) функція відображає важливий якісний
стан культури. Саме система цінностей формує у людини певні ціннісні
потреби і орієнтацію. За характером і якістю цих потреб і духовних
орієнтирів особи роблять висновки про рівень її культури. Моральні й
інтелектуальні потреби і запити виступають основним критерієм
відповідної оцінки серед людей.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
