UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості розвитку культури в епоху Середньовіччя (реферат)
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5489
Скачало819
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Робота

 

до диференційованого заліку на тему:

 

“Особливості розвитку культури в епоху Середньовіччя”

 

План

 

1. Особливості культури Візантії.

 

2. Історичні передумови становлення культури Середньовіччя.

 

3. Наука і освіта в епоху Середньовіччя. Розвиток медичних знань.

 

4. Література й образотворче мистецтво середньовічної Європи.

 

Протягом усієї своєї тисячолітньої історії Візантія була центром

своєрідної культури, яка формувалася під впливом римської, грецької та

елліністичної традицій.

 

У культурному житті розмаїта візантійська культурологія розмежовується

на такі основні періоди:

 

1) відмирання античності і встановлення нової середньовічної культури в

дусі християнського віровчення (IV— VII ст.); 2) культурний спад у

зв'язку з економічним занепадом та аграризацією міст (кінець VII—

початок IX ст.); 3) нове культурне піднесення Константинополя та інших

провінційних міст (середина IX—X ст.); 4) найвищий розвиток

візантійської культури, зумовлений розквітом міського життя (XI—XII

ст.); 5) занепад культури, викликаний політичним ослабленням Візантії

(кінець XII—XIII ст.); 6) зародження обмеженого візантійського

гуманізму, характерною ознакою якого було відновлення античної

освіченості (XIV — початок XV ст.).

 

Слід підкреслити, що культура Візантії — це своєрідний міст від

античності до середньовіччя. Одночасно цей міст єднає культури Заходу і

Сходу, є особливим проявом їхнього синтезу, зумовленого географічним

положенням і багатонаціональним характером Візантійської держави.

Переплетення європейських та азіатських впливів, греко-римських і

східних традицій наклало відбиток на суспільне життя,

релігійно-філософські ідеї, літературу та мистецтво Візантії.

Своєрідність візантійської цивілізації полягає в тому, що вона

відрізняється від середньовічної культури Західної Європи елементами

східних цивілізацій і спадкоємністю культур Стародавньої Греції та

Стародавнього Риму.

 

У Візантії існувала мовна та релігійна спільність. Етнічну основу цієї

держави становили греки та еллінізоване населення областей, де панували

грецька мова й античні звичаї. Тут довго зберігалася романізація

адміністративного апарату, армії та судочинства. Державною мовою була

латина, а з VII ст. — грецька мова. В духовному житті візантійського

суспільства панувало християнство, антична культурна спадщина тут була

піддана відчутному впливу його греко-православного різновиду.

 

Відмінності православ'я від католицизму відбились у своєрідності

філософсько-богословських поглядів грецького Сходу, в догматиці,

літургії та обрядовості православної церкви, системі християнських

етичних та естетичних цінностей Візантії.

 

Оскільки візантійська культура, на відміну від середньовічної

західноєвропейської, спиралася не лише на християнство, але й на античну

спадщину, це проявилося не тільки в мистецтві, але й в науці, зокрема

медичній. Лікарі Візантії були добре знайомі з творами медиків Греції і

Риму.

 

Лікар візантійського імператора Юліана Відступника Орибазій (326—403 pp.

н.е.) зібрав грецьку медичну літературу і створив численну медичну

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ