UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМузична культура Київської Русі (реферат)
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6474
Скачало685
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Міністерство освіти України

 

Коломийський економіко-правовий коледж

 

((

 

РЕФЕРАТ

 

"Музична культура Київської Русі"

 

Виконав студент гр.Б-11

 

Буртняк Олег

 

Викладач Данищук Г.Д.

 

Коломия

 

1999

 

ТЕАТРАЛЬНО-ДЕКОРАЦІЙНЕ МИСТЕЦТВО

 

У період відбудови на Україні виникли нові театри (Театр

 

ім. Г.Михайличенка, «Березіль», Державний український драматичний театр

ім. М.Заньковецької та інші), з'явилися визначні твори української й

російської драматургії («Містерія-буф» В. Маяковського, «97»

 

М. Куліша, «Любов Ярова» К. Треньова, «Республіка на колесах»

 

Я. Мамонтова, «Диктатура» І. Микитенка та інші), які відіграли велику

роль у становленні українського радянського театру й стимулювали

розвиток театрально-декораційного мистецтва.

 

Нові теми, ідеї, образи, що їх несла радянська драматургія, відображаючи

героїчні події громадянської війни і будні соціалістичного будівництва,

викликали до життя нові засоби та прийоми художнього оформлення

театральних вистав.

 

Поряд із сучасними п'єсами театри і далі ставили твори класичної

української, російської та зарубіжної драматургії. Режисери й художники,

серед яких були майстри старшого покоління і молодь, намагалися

по-новому розв'язати, надати нового «революційного» звучання класичним

творам і це часто призводило до суб'єктивізму в оформленні вистав,

давало простір усіляким формалістичним пошукам.

 

У театральних декораціях з'явилися елементи примітивізму, футуризму,

кубізму, конструктивізму тощо. Найбільшого поширення в українському

театрально-декораційному мистецтві дістав конструктивізм. Під виглядом

боротьби з ілюзійним живописом на сцені замість декорацій з'являлися

риштування, станки, драбини, які робилися з натуральних матеріалів —

дерева, заліза, бетону, фанери, мішковини. Іноді в оформлення сцени

вводили пофарбовані площини з різною фактурою, додаючи для цього до

фарби пісок, тирсу, крупу, тощо.

 

Пейзажі замінювали фрагментами конструкцій, освітлюючи їх кольоровими

прожекторами. Часто механізація сцени перетворювалася на самоціль, а

діяльність художника зводилася до завдань інженера-архітектора.

Конструктивістське оформлення лишалося байдужим до місця дії, епохи,

стилю й жанру п'єси. Відповідно до декорацій художники змінювали й

костюми, вводячи так званий «виробничий одяг».

 

Одним з найхарактерніших представників цього напряму був відомий

український художник театру В. Меллер. Його декорації і костюми до

вистави «Мазепа» Ю. Словацького в Першому державному драматичному театрі

ім. Т. Г. Шевченка в 1921 році, як уже згадувалося вище, були

конструктивістськими. Все мало умовний характер і було викликом старому

оформленню сцени.

 

Набагато виразніше творча індивідуальність Меллера виявилася в театрі

«Березіль», де він працював у співдружності з видатним актором і

режисером Лесем Курбасом. У розв'язанні вистави Курбас перебільшував

роль постановочних засобів і вимагав від художника об'ємних динамічних

декорацій. Відповідно до цих вимог і будувалися різні конструкції, їм

надавалася ігрова функція, плакатно вирішувався образ вистави.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ