UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська культура другої половини XVII-XVIII ст. (реферат)
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось27831
Скачало2257
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Українська культура другої половини XVII—XVIII ст.

 

План

 

1. Умови розвитку української культури в цей період. Вплив української

культури на російську.

 

2. Освіта, наука. Розвиток медичних знань.

 

3. Книгодрукування та розвиток літератури.

 

4. Зародження і розвиток українського театру. Музика.

 

5. Живопис та архітектура.

 

1. Визвольна війна (1648—1654) змінила не тільки політичний статус

України, але й основи культурного розвитку суспільства. В нових умовах

культура розвивалася під охороною держави. Центри освіти і культури

поступово перемістилися з західних земель на Наддніпрянщину. Національна

організація того часу мала основи в двох центрах — міщансько-духовному

та козацькому. Перше середовище розвивалося під час найбільшого

напруження боротьби з польськими впливами і проявилося в братських

організаціях.

 

З міщансько-духовного середовища вийшло нове письменство, що тісно

зв'язувалося з потребами національної оборони. Учителі, літератори,

друкарі, видавці об'єдналися в міцний гурт, що творив ідеологію і

піднімав свідомість народних мас. Настрій солідарності і

непоступливості, витворений братським рухом, відіграв значну роль у 1648

р.

 

Другий національний організаційний центр творило Запорозьке Військо.

Січовий центр мав вплив не тільки на Запорожжі, але всюди, де жили

козаки. Кінець-кінцем обидві течії зійшлись і спільно зорганізували

державу.

 

Єдність української еліти була найсильніша в часи перших боїв за

визволення. Коли ж хвилі революції спали і суспільне та державне життя

постало перед складнішими проблемами, характер провідної верстви

суспільства почав змінюватися. Міщанство Гетьманщини не продовжувало

давніх братських стремлінь. Не виявляло інтересу до ширших культурних

планів, а звернуло свою увагу на розвиток торгівлі і промисловості.

Духовенство також неохоче висловлювалось у публічних справах, не бажаючи

 

ризикувати своїм соціальним становищем серед небезпечних обставин. Воно

вдовольнялося церковною організацією та літературною творчістю, як

православна ієрархія на східних землях, так і на західних уніатська — не

вміли втримати зв'язків з народом.

 

За таких обставин ідеологічний провід затримала тільки козацька

інтелігенція. Але вона була розбита на два табори — Запорожжя і

Гетьманщину, ідеали яких дещо розходились.

 

Довгий час дуже сильним було почуття патріотизму, яке допомагало

об'єднувати громадянство навколо загальних справ, перемагаючи власні

егоїстичні інтереси. Ці настрої якнайкраще висловив український

церковний діяч Касіян Сакович: "Хто за отчизну не хоче вмирати, то потім

з от-чизною мусить погибати". Патріотичне піднесення й почуття гордості

після славних перемог козацького війська, участь у війні вихідців з усіх

українських земель, козацькі походи, величезні переміщення населення —

все це сприяло і культурній інтеграції різних регіонів. Українська

держава включала тільки частину національної території, але саме її

виникнення сприяло зміцненню національної самосвідомості, утвердженню

почуття гордості за свій народ. Оскільки в державі провідні позиції

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ