UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЮ.А. Целевич-видатний діяч культури
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1980
Скачало289
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Ю.А. ЦЕЛЕВИЧ –

 

видатний діяч культури

 

(1843-1892)

 

Помiж визначних просвiтницьких дiячiв, культурно-громадських

подвижникiв українського духовного вiдродження другой половини ХIХ ст.

по праву слiд назвати Юлiана Андрiйовича Целевича. Народився вiн у

с.Павельчi (нинi Тисменицький район) поблизу Станiслава (тепер

Iвано-Франкiвськ) в сiм"ї священика. Навчався у Станiславi протягом

1853-1861 рр. Доля повела його шляхами просвiтництва та науки: за

плечима залишилися стiни Львiвської духо вної семiнарiї; Львiвського

унiверситету, де юнак слухав не тiльки богословськi виклади, а й лекцiї

вiдомого тодi iсторика, згодом професора Вiденського унiверситету

Генрiха Цайсберга. Засвоївши все найкраще зi скарбницi iсторiчної та

фiлосовської думки, Ю.Целевич протягом 1866-1868 рр. студiював у Вiднi,

дiставши глибокi знання вiд професорiв Ашбаха, Бiдiнгера, Єгера, Сiмонiя

та iн. По закiнченнi унiверситету (1868) вiн учителює у нiмецькiй

гiмназiї у Львовi, викладає у гiмназiї Станiслава (1871-1875), потiм

переїжджає до Дьвова,мiста, яке було тодi не лише щедре на хлiб насущний

для викладача української академiчної гiмназiї, а й н а осягнення ним

високих та поважних ступенiв i титулiв. 1878 р. Ю.Целевич стає доктором

фiлософiї, а за кiлька мiсяцiв до своєї кончини, вiн не доживши i до

полудня вiку, на шостих загальних зборах Наукового Товариства

iм.Шевченка був обраний головою цього Товариства.

 

Ще за життя вченого вийшов у свiт упорядкований ним 1-й том, присвячений

українському письменству, де були зiбранi значнi лiтературознавчої ваги

матерiали: твори М.Грушевського "Громадський рух на Вкраїнi-Руси в ХII

ст.". Т.Рильського "Студiї над основа ми розкладу багатства. Часть I",

О.Кониського "Дитинний вiк Т.Г.Шевченка: крит.-бiогр. нарис", О.Колесси

"Українськi народнi пiснi в поезiях Богд.Залєського: Лiт.-крит. студiя",

О.Барвiнського "Про заснованнє i теперiшнiй розвиток товариства

iм.Шевченка у Львовi." Коли ж з"явився 2-й том: "Записки НТШ"

(Львiв,1893), на ньому було зазначено: "Незабутнiй пам"ятi Д-ра Уляна

Целевича. Наукове Товариство iменi Шевченка".

 

По смертi вченого у визначному масивi перiодики Львова, всiєї Галичини

з"явилося повiдомлення про велику й безцiнну втрату для науки, зокрема

iсторiї, всiєї культури, всього народу. "Дiло", "Учитель", "Правда",

"Зоря", "Iлюстрований календар товариства "Просвiта" на 1894 р.", iншi

часописи вмiстили посмертнi спомини про Ю.Целевича. 1917 р. , у 25-ту

рiчницю вiд дня смертi видатного етнолога й iсторiографа НТШ планувало

видати працi Ю.Целевича, що розпорошилися першопублiкацiями в "Дiлi",

"Зорi", "Правдi","Шкiльнiй часописi". Втiм, тому зашкодив воєнний стан.

Богдан Баркiнський мав намiр здiйснити задумане в 1922р., але не

вдалося. I тiльки 1927 р. за ухвалою iсторико-фiлосовської секцiї НТШ

видало окремо, як 15-й том, працю Б.Барвiнського пiд назвою "Д-р Юлiан

Целевич: Його наук. дiяльнiсть на полi укр. iсторiографiї i етнографiї в

свiтлi давнiших та новiших дослiдiв".

 

Юлiан Целевич мав особливий нахил до культурницької працi. Ще за часiв

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ