UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва"Образ землі у романі ""Сто років самотності"" Гарсіа Маркеса, повісті ""Fata morgana"" М.Коцюбинського та міфі про Антея (замітка)"
Автор
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1092
Скачало333
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Образ землі у романі “Сто років самотності” Г. Гарсіа Маркеса, повісті

“Fata morgana ” М. Коцюбинського та міфі про Антея.

 

“Яка ж ти прекрасна, земле…”

 

М. Коцюбинський

 

Земля – одвічна колискова людства, шлях до порятунку. Це зрозуміли ще

давні греки, увіковічивши цю істину у міфі про Антея. З часом класики

світової літератури надали цьому питанню філософсько-психологічного

звучання. Зупинюсь на творах “Сто років самотності” Маркеса і “Fata

morgana ” М.Коцюбинського: розгляну їх у порівнянні з міфом про Антея. У

всіх згаданих творах земля постає святинею, яка надає сили і снаги,

проте у кожному творі образ землі поглиблюється, глобалізується (від

міфу до роману). Так у грецькому міфі Геракл перемагає титана Антея,

піднявши його над землею, з якої він черпав сили. Але фізична смерть

героя сприймається як духовний занепад того, хто відірвався від

матері-землі. Образ землі у повісті “Fata morgana ” має дещо інше

звучання. Селяни все життя обробляли панську землю, яку любили наче

рідну. І ця любов до землі стала поштовхом людей до духовного зростання,

до боротьби за свої права.

 

Земля у романі Маркеса постає в іншому аспекті, сповнена філософсько -

психологічного змісту. Ідея її зображення збігається із повістю “Fata

morgana ” , і з міфом: земля – скарбниця з якої черпає свої сили народ.

Проте Маркес вбачає в землі єдиний порятунок людства; висловлює надію на

те, що здеморалізоване, порублене, самотнє і , здавалось би, втрачене

покоління знайде спасіння, тримаючись землі, людство може знайти

взаєморозуміння, солідарність, яка протилежна самотності. А той, у кого

є рідна земля, - частина народу, а отже – не самотній. І життя його

сповнене глибокого сенсу творіння прекрасного…

 

Учня 7 класу

 

Чиборака Івана

 

0

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ