UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва"Педро Кальдерон де ла Барка ""Життя - це сон"" (творча робота)"
Автор
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12130
Скачало504
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Педро Кальдерон де ла Барка “Життя – це сон”.

 

Творча робота учениці 4-В класу

 

Коломийської гімназії

 

ім.М.Грушевського

 

Піндус Каті

 

Чи бути, чи не бути – ось питання.

 

Що благородніше? Користь долі

 

І біль від гострих стріл її терпіти,

 

А чи, зіткнувшись в герці з морем лиха,

 

Покласти край йому? Заснути, вмерти –

 

І все. І знати: вічний сон врятує,

 

Із серця вийме біль, позбавить плоті,

 

А заразом страждань. Чи не жаданий

 

Для нас такий кінець? Заснути, вмерти.

 

І спати. Може, й снити? Ось в чім клопіт,

 

Які нам сни присняться після смерті,

 

Коли позбудемось земних суєт?

 

Ось в чім вагань причина. Через це

 

Живуть напасті наші стільки літ.

 

Бо хто б терпів бичі й наруги часу,

 

Гніт можновладця, гордія зневаги,

 

Відштовхнуту любов, несправедливість,

 

Властей сваволю, тяганину суду,

 

З чесноти скромної безчесний глум,

 

Коли б він простим лезом міг собі

 

Здобути вічний спокій? Хто стогнав би

 

Під тягарем життя і піт свій лив,

 

Коли б не страх попасти після смерті

 

В той край незнаний, звідки ще ніхто

 

Не повертався? Страх цей нас безволить

 

І в звичний бідах ми волієм жити,

 

Ніж линути до невідомих нам.

 

Так розум полохливими нас робить

 

Яскраві барви нашої відваги

 

Від роздумів втрачають колір свій,

 

А наміри високі ледь зродившись,

 

Вмирають, ще не втілившись у дію.

 

Переклад Л. Гребінки

 

Ох, я нещасний! Ох я безталанний

 

Боже правий, змилостився,

 

Заміни на ласку гнів!

 

Чим тобі я завинив –

 

Тим хіба, що народився?

 

Безперечно, провинивсь я

 

Саме цим в очах Твоїх;

 

Присуди небес благих

 

Непреложні й неодмінні,

 

Бо родитися людині –

 

То уже найтяжчий гріх.

 

Злочин свій я визнаю,

 

Та скажи мені Всевишній,

 

Чи один я в Тебе грішний,

 

Чи на видноті стою,

 

Чи на голову мою

 

Ти зіслав найтяжчі кари?

 

Родяться і інші тварі,

 

То й вони провинні теж,

 

А Ти блага їм даєш,

 

Про які я тільки марю...

 

Родиться на світі птах,

 

Гарний, мов пірната квітка,

 

Чи яка крилата вітка,

 

І шукає в небесах

 

Куди хоче мах, мах, мах –

 

По ефірному роздоллі;

 

Десь там є й кубельце долі

 

Хоч сиди, а хоч лиши...

 

В мене, Боже, більш душі,

 

Чом же маю менше волі?

 

Родиться у лісі звір

 

У плямистій гарній шкурі

 

(Мов чий пензель із натури

 

Змалював там знаки зір),

 

Поринає в світу вир

 

І жорстоким мимоволі

 

Стає в хижому околі,

 

Щоб себе оберегти...

 

В мене більше доброти,

 

Чом же маю менше волі?

 

Родиться у хвилі риба,

 

Німий виплодок морський;

 

Ніби човник той з луски,

 

Надриває часом з глибу,

 

Як, своєму вірна трибу,

 

Ходить, швидко чи поволі,

 

По підводнім видноколі

 

Між плавкого баговиння...

 

В мене більше розуміння,

 

Чом же маю менше волі?

 

Родиться в яру струмок,

 

Дзюркітливая течійка,

 

І, неначе срібна змійка,

 

В’ється любо між квіток,

 

Дзвонить часто, мов дзвінок,

 

І радіє своїй долі:

 

По відкритім рівнім полі

 

Йому бігти все життя...

 

В мене більше почуття,

 

Чом же маю менше волі?

 

Думка ця з ума зведе...

 

Я у розпачі безумній

 

Клекочу, немов Везувій,

 

Серце вирвав би з грудей!

 

Де ж тут правда? Розум де?

 

Де закон, що ставить міру?

 

Щоб людині – ні, не вірю! –

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ