UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКолористичний контраст у російських віршах ХХ ст.(реферат)
Автор
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1989
Скачало211
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Колористичний контраст і засоби його реалізації у російських поетичних

текстах 70-80-х рр. ХХ ст. (белый — черный)

 

Контраст – одна з найяскравіших характеристик поетичної стилістики –

пронизує усю творчість письменників, які відображали дійсність 70-80-х

рр. ХХ ст.: Б.Окуджави, Н.Матвєєвої, Л.Татьяничевої, М.Дудіна, С.Орлова

та ін.

 

Колористичні означення белый і черный у поетиці контрасту відзначаються

великими інформативними і функціональними можливостями і, як зазначає

І.Бабій, “завдяки складній семантичній структурі, широкій

сполучуваності, великим естетичним можливостям характеризуються

багатством семантичної наповненості та виконуваних функцій у контексті

твору” [2, 188].

 

Лексико-семантичні поля белого і черного кольорів мають відмінні

семантичні ознаки. Основне значення белый – “имеющий цвет снега, молока,

мела” [10, т. 1]; черный – кольору “сажи, угля, самый темный из всех

цветов” [10, т. 17]. Визначальним є те, що БАС [10] наголошує на прямому

протиставленні цих кольорів. Обидва колірних прикметники мають широкі

лексико-семантичні поля не тільки в прямому, але й у переносному

значенні.

 

Природно, що антонімічність створюється найповніше і найяскравіше

завдяки колірним означенням у прямому значенні, тобто за допомогою

ядерних компонентів колористичного поля:

 

О Володе Высоцком я песню придумать хотел,

 

но дрожала рука и мотив со стихом не сходился...

 

Белый аист московский на белое небо взлетел,

 

черный аист московский на черную землю спустился.

 

(Б.Окуджава)

 

Ходит белая ворона —

 

Очень странная персона:

 

Почему-то не черна...

 

К черной стае не прибиться

 

Этой грустной белой птице —

 

Не похожа на других.

 

(Ю.Друнина)

 

Тісний зв’язок між прямим значенням слова і темою художнього твору був

охарактеризований Г.О.Винокуром при розгляді поетичної мови в її

художній фунції, мови як матеріалу мистецтва: “Установление тех конечных

значений, которые как бы просвечивают сквозь прямые значения слова в

поэтическом языке, — задача для самого языковедения непосильная: это

есть задача толкования поэзии. Но, несомненно, в задачу лингвистического

исследования входит установление отношений между обоими типами значений

слова — прямым и поэтическим” [5, 53-54].

 

Емоційно-образні ускладнення виявляються в таких випадках у наявності

персоніфікаційного ефекту, який щоразу формується індивідуально у різних

поетів. Якщо Б.Окуджава вже у першій строфі, певно, вказує на

особистість, постать якої опоетизовуватиметься у вірші, то Ю.Друніна

створює ефект персоніфікації завдяки “втручанню” означень іншої

парадигматичної групи — слів, які називають психологічний стан людини

(персона, грустный). МАС [9, т. 1] фіксує словосполучення белая ворона

як фразеологізм, що стосується людини, яка різко виділяється серед

інших, є несхожою на оточуючих [9, т. 1].

 

Варіативне зіставлення виникає й завдяки накладенню або поєднанню

наведених номінацій. Воно може здійснюватись об’єднанням слів-основ у

структурі складного прикметника або ж на синтаксичному рівні, в

тричленних конструкціях, іменні компоненти яких зв’язуються за

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ