UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблема культурного шоку і мистецької гри у Європейській художній культурі XX століття (на матеріалі творчості Редьярда Кіплінга)(реферат)
Автор
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2254
Скачало358
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Проблема культурного шоку і мистецької гри

 

у ЄвропейськІй художній культурі XX століття

 

(на матеріалі творчості Редьярда Кіплінга)

 

Одним з найчастіше цитованих письменників у постмодерністському

мистецтві Західної Європи і, особливо. Північної Америки, залишається

Джозеф Редьярд Кіплінг – славетний співець Британської імперії, що одним

з перших побачив початок її кінця, лауреат Нобелівської премії 1907

року. У Радянському Союзі одні з кращих перекладів кіплінговської поезії

належать учениці Миколи Гумільова з "Цеху поетів" – Аді Оношкович-Яцині.

З одного боку – маємо явище "радянського кіплінгіанства" (М.Тихонов) у

дусі соцромантизму, з іншого – поетичні переклади Кіплінга, які стали

частиною "фольклору радянської інтелігенції". Але разом з тим цитація

Кіплінгового роману "Кім" у фільмі Знтоні Мінгелли "Англійський пацієнт"

відкриває для нас "нерадянське" сприйняття його текстів: Кіплінг – це

своєрідний знак для теми "іншого" в сучасному мистецтві, він доречний

там, де ще немає визначеності, де зрушені ідеологічні та етнічні

стереотипи і "все ще тільки вкладається", там, де жива мистецька гра

переважає над формальною традицією.

 

Розглянемо гру як культурний феномен більш детально. В

історико-культурних дослідженнях елемент гри пов'язують з розвитком

мистецької свідомості в культурі. Цій темі присвячено багато сторінок в

різних дослідницьких працях, наприклад, в книжках Л.О.Сафронової про

слов'янське бароко та романтизм. Витоки і розгалуження уявлень про світ

і місце людини в ньому привернули увагу Ю.М.Лотмана, а процес формування

власного мистецького географічного середовища досліджує В.Н.Топоров. Нас

буде цікавити дещо інший підхід, а саме – розвідки з естетики

неоромантизму, які, здається, краще будувати, виходячи з суто естетичних

та філософських розробок. Такою є, наприклад, праця Йохана Хейзінги

"Homo Ludens", де автор викладає концепцію послідовного зростання гри як

феномену в життєвих ситуаціях та переходу її до сфери естетичного.

 

В грі виявляється не дух, але вже й не інстинкт. Голандський філософ

відстоює "імматеріальний момент у самій сутності гри". В ній закладено

певний зміст, і "підіграє", бере участь дещо таке, що переважає

безпосереднє прагнення до підтримки життя" [1].

 

"Існування гри всяк час підтверджує, причому у самому вищому сенсі,

супралогічний характер нашого положення у Всесвіті... Ми граємо, і ми

знаємо, що граємо, значить, ми більш ніж просто розумні істоти, бо гра є

заняття позарозумне "[2].

 

Корні гри філософ вбачає поза розумом, але це не означає, що гра є пусте

марнування часу, а гравець – блазень. Гра – це особлива форма

діяльності, і як будь-яка діяльність має свої прикмети. Головна з них:

"вона вільна, вона є воля".

 

З нею пов'язана й друга: "Гра не є повсякденне життя й життя як таке.

Вона скоріше вихід з рамок цього життя у тимчасову сферу діяльності"

[3].

 

В своїх вищих проявах гра щось означає, щось знаменує, "знаходить собі

місце в сфері свята і культу, в сфері священного" [4].

 

Стосовно різноманітних форм гри Хейзінга докладно зупиняється на описі

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ