UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваП’єр Корнель (реферат)
Автор
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4140
Скачало310
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

П’єр Корнель

 

Корнель (Pierre Corneille) - відомий французький драматург, "батько

французької трагедії", один із творців класицизму у французькій

літературі.

 

Народився в Руані в 1606 р., помер у Парижі в 1684 р. Син адвоката;

дитинство провів у селі, навчався в єзуїтській школі, потім вивчав право

й отримав місце прокурора, дуже мало, однак, цікавлячись службовою

кар'єрою. Творчість Корнеля відбивало суспільну боротьбу в період

становлення абсолютизму.

 

Корнель створив монументальну трагедію, у якій вперше політичні ідеї

абсолютистської держави – єдність нації, наступ на феодальну анархію,

зміцнення влади монарха, пріоритет громадянського обов'язку й обов'язків

перед приватними інтересами й особистими пристрастями – одержали

втілення в героїчних ідеалізованих образах, найчастіше запозичених з

політичної історії Рима.

 

У 1629 р. він поставив свою першу п'єсу - комедію "Melite", що

привернула на себе характерний докір у "занадто великій простоті плану і

природності мови". За нею пішов ряд комедій, захаращених, по тодішній

звичці, різними інцидентами: "Clitandre ou L'іnnосеnсе delivree" (1632),

трагікомедія, одне резюме якої в Корнеля займає 8 сторінок; "La Veuve ou

le Traitre puni" (1633), заснована на непорозуміннях і брехливих

визнаннях; "La Galerie du Palais", "La Suivante", "La Place Royale".

 

Поїздка в Париж (1633) принесла знайомств із кардиналом Ришелье і його

політикою, Корнель створив собі положення і привернув до себе увагу

кардинала. З 1635 р. Корнель пише трагедії, спочатку наслідуючи Сенеке,

а потім, натхненний іспанським театром, він написав "L'іllusіоn Comique"

(1636), великий фарс. Наприкінці 1636 р. з'явилася інша трагедія

Корнеля, що складає епоху в історії французького театру: це був "Сід".

Ця патріотична трагедія була написана на сюжет драми іспанського

драматурга ХVІ ст. Гільена де Кастро, "Сід" зобразив торжество нових

суспільних норм феодальної централізованої держави над старим вузьким

принципом феодальної честі.

 

Париж, а за ним уся Франція продовжували "дивитися на Сіда очима Шимени"

навіть після того, як паризька академія засудила цю трагедію, автор

цієї критики, Шаплен, знаходив вибір сюжету трагедії невдалим, розв'язку

- незадовільною, стиль - позбавленим достоїнства.

 

У наступних трагедіях Корнель намагався більш послідовно проводити

політику Ришелье - "Гораций" (1640), "Цинна" (1640) і "Полієвкт", хоча і

віддавав данину ідеям волелюбності («Цинна»). Для цих трагедій

характерний раціоналізм, героїчний пафос, величний ораторський стиль

мови. Далі Корнель трохи відходить від эстетичного кодексу класицизму.

До того ж часу відноситься одруження Корнеля на Marie de Lampriere,

розпал його світського життя, постійні зносини з готелем Рамбулье Він

став зображувати темні закулісні сторони в житті монархії – жорстоку

боротьбу за владу, гру політичних інтересів, інтриги; він створює образи

монархів-тиранів, усе частіше переносячи дію в умовно зображувані країни

східних деспотій — "Радогунда" (1644), "Іраклій, імператор Сходу" (1647)

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ