UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСпецифіка інтерпретації поетичного пейзажу в контексті європейської лірики (проблеми художнього перекладу поезії кінця ХІХ – початку ХХ століть)(рефер
Автор
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2247
Скачало281
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

СПЕЦИФІКА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ПОЕТИЧНОГО ПЕЙЗАЖУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ

ЛІРИКИ (ПРОБЛЕМИ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ ПОЕЗІЇ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ

СТОЛІТЬ)

 

Проблема передачі кольору в художньому перекладі поетичного пейзажу є

актуальною не тільки щодо окремо взятих європейських літератур. У

контексті дослідження творів української лірики це набуває неабиякого

значення, оскільки передати колористичні модифікації, що є вираженими за

допомогою дескрипторів, у процесі перекладу досить складно. Перед

перекладачем постає дилема, який дескриптор треба вжити у даному

випадку. Чимало словоформ з відповідного лексичного ряду відповідає

настрою пейзажу, що зображується. Отже, перекладач повинен осмислити

кожне слово з його інтонаційною гамою, а потім відібрати найкращий

варіант. Саме на цьому етапі починаються складнощі: дескриптор треба

вжити так, щоб він, відповідаючи настрою, не суперечив контексту мови,

на яку перекладається поетичний пейзаж.

 

У теорії перекладу існує значна кількість проблем, що вже не раз ставала

об'єктом дискусіїї. Існують різноманітні думки про нюанси цього

мистецтва слова. Наприклад, Ю.Абизов так розмірковував над секретами

перекладу: "Можна пригадати випадок, який мав місце 20 років тому.

Швидко готувався до видання роман А.Упіта "Просвіт у хмарах" в

російському перекладі. Перекладали Л.Паже та російський письменник

М.Задорнов. У зв'язку з тим, що виникли різноманітні проблеми, провели

нараду на найвищому рівні з метою розібратися і посунути справу вперед.

На цій нараді М.Задорнов, який зовсім не знав латинської мови, а тільки

торкався перекладу "рукою майстра", ось таким чином декларував свою

незгоду з позицією редакторів: "Вони заявляють, що не можна буквально

передавати ідіоми. Скажімо, там якась жінка кричить на дітей: "Мені

гроші з порожнього синього повітря не падають!" Редактори кажуть – це є

буквалізм. У крайньому випадку треба поставити: "Мені гроші з неба не

падають". Не бачу в цьому сенсу. Це так добре сказано: з порожнього!

синього! повітря! – і починають падати монети. Або навіть паперці. Це ж

так вражає. У цьому вислові – цілий живопис. Ось так і треба писати. Не

замінювати живопис на будь-які сухі фразеологізми, до яких вже звикли,

від яких ні серцю, ні розуму"(1, 128). Далі автор пише, що було створено

навіть теорію "буквалістського" перекладу і розповідає про те, що за

цією теорією художнього перекладу "робилося багато помилок і навіть

втрачався звукопис." (1, 128).

 

Відомо, що в практиці сучасної літератури переклад часто робиться

спочатку фахівцями, які складають так званий підрядковий текст, а потім

письменники, перекладачі починають створювати художні аналоги цього

підрядкового перекладу. Якщо звернемося до Ю.Абизова, то знайдемо в

нього таке слушне висловлювання: "Питання про будь-який текст, що можна

перекласти або не можна перекласти, повинно вирішуватися не тільки з

позиції долання чисто технічних, мовних труднощів, а й з точки зору його

психологічного сприйняття" (1, 131).

 

Подивимося тепер, як змінюються дескриптори при перекладі поетичних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ